Політичні організації – крайові осередки українських еміграційних партій та організацій, створені у Сполученому Королівстві з метою ведення політичної діяльності у цій країні на підтримку ідеї незалежності України.
До Другої світової війни окремі представники деяких українських політичних організацій перебували у СК і займалися поширенням інформації про Україну (див. Українці в Сполученому Королівстві). Масштабна українська політична діяльність у країні почалася з масовим приїздом українців під час і зараз після війни, і по суті була продовженням післявоєнного українського еміграційного політичного життя в таборах для переміщених осіб у Німеччині й Австрії та в таборах в Італії, в яких колишні вояки дивізії «Галичина» спочатку перебували. Деякі політичні партії та організації, які діяли в Україні до війни, відновили діяльність у цих таборах, і постало декілька нових. Організації охоплювали широкий ідеологічний спектр, від правого крила до лівого, причому їх єднала ідея встановлення незалежної української держави.
Серед українців, які прибули до СК внаслідок війни, були члени майже всіх цих організацій, і незабаром організовувалися їхні британські крайові осередки. Найбільш чисельною і впливовою була Організація Українських Націоналістів (бандерівців) – або ОУН(б). Наступними за чисельністю були Організація Українських Націоналістів (мельниківців) – або ОУН(м), та Українська Революційно-Демократична Партія (УРДП); за ними – Організація Українських Націоналістів за кордоном (ОУНз) та Союз Гетьманців Державників (СГД). Серед поселенців були також члени менших політичних організацій, зокрема Українського Національно-Державного Союзу (УНДС), Українського Національно-Демократичного Об’єднання (УНДО), Української Соціалістичної Партії (УСП), Союзу Земель Соборної України – Селянської Партії (СЗСУ-СП). Розколи, які згодом заіснували в УРДП, УНДО, УСП та СЗСУ-СП, відбилися на їхніх британських осередках.
У січні 1949 р. почало діяти британське Представництво Виконного Органу Української Національної Ради, створеної 1948 р. з метою консолідації українських політичних партій та організацій в еміграції. У 1970-х і 1980-х рр. діяла британська група Українського Демократичного Руху, до якої увійшли ОУНз та по одній із фракцій УРДП й УНДО.
На додаток до осіб, які стали членами політичних організацій ще перед приїздом до Сполученого Королівства, дані організації в різній мірі поповнювали свої ряди новими членами з-поміж інших післявоєнних поселенців. В пізніших роках ОУН(б) та – в певній мірі – ОУН(м) й ОУНз залучали до членства також нащадків поселенців. В умовах раннього періоду Холодної війни, ОУН(б) й ОУН(м) продовжували довоєнну практику закритості внутрішньоорганізаційного життя, та у великій мірі це стосувалося й пізніших років. Інші організації загалом були більш відкритими в своїй діяльності.
Більшість політичних організацій намагалася просувати свої цілі шляхом здійснення впливу на різні громадські організації та установи. Вони проводили свою діяльність як усередині української громади (пропагування своїх політичних програм, поширення впливу) так і на зовнішньому полі (поширення інформації про Україну серед британської публіки, здобування прихильників української незалежності з-поміж неукраїнців, акції за звільнення політичних в’язнів у Радянському Союзі тощо; див. Інформаційно-політична діяльність). Помітну роль у цій діяльності відіграла Українська Інформаційна Служба, яка була заснована 1949 р. заходами ОУН(б) та існує донині. Деякі політичні організації утримували зв’язки з однодумцями в Україні до її незалежності, однак в умовах панування радянського режиму можливості на такі зв’язки були обмежені.
Менші організації загалом стали неактивними ще до кінця 1970-х років. Коли Україна стала незалежною 1991 р. активними в СК були лише осередки ОУН(б), ОУН(м), ОУНз та одної з двох фракцій УРДП (перейменованої 1990 р. на Українську Демократично-Республіканську Партію). Остання самоліквідувалася у 2000 р., та пізніше британські осередки ОУН(м) й ОУНз стали неактивними. Осередок ОУН(б) певною мірою є активним донині.
Література
Будний В. Політичні групи // Перша Українська Дивізія Української Національної Армії у Брітанському Полоні в Італії: Ріміні 1945-1947 / Упор. В. Будний. – Нью-Йорк, 1979. – С. 281-284.
Маркусь В. Українські політичні партії на еміґрації в 1945-1955 роках // Сучасність. – Мюнхен, 1984. – Ч. 10. – С. 64-79 (продовження: Ч. 12, С.66-81).
Маруняк В. Політичне життя // Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні / В. Маруняк. – Т. 1: Роки 1945-1951. – Мюнхен, 1985. – С. 239-249.