Організація Українських Націоналістів за кордоном (ОУНз) [Organisation of Ukrainian Nationalists Abroad] – політична організація, метою якої було встановлення незалежної української держави; постала після другої світової війни внаслідок конфлікту в ОУН (бандерівців), або ОУН(б), в еміграції.
Після створення 1946 р. Закордонних Частин (ЗЧ) ОУН(б), між двома групами провідних членів організації виникли політичні розходження. У лютому 1954 р. група, яку очолили Лев Ребет і Зиновій Матла, оформила Політичну Раду ЗЧ ОУН(б), окрему від проводу ЗЧ ОУН(б) очоленого Степаном Бандерою. 1956 р. організація Ребета й Матли прийняла нову назву – ОУН за кордоном (ОУНз). Члени цієї організації стали відомі також як «двійкарі».
Британський осередок ОУНз був створений 1956 р. в Манчестері. Серед основоположників був член Політичної Ради ОУНз Анатоль Камінський. При заснуванні осередок мав 126 членів, переважно колишніх членів ОУН(б), а 2004 р. їх було 38. Місцеві підрозділи були створені в наступних містах: Болтон, Вулвергамптон, Дарбі, Лестер, Лондон, Манчестер, Ноттінґгам, Олдгам, Рединґ, Рочдейл, Стокпорт. В періоді до 1991 р. членами організації стали деякі нащадки післявоєнних українських поселенців в Сполученому Королівстві. Після встановлення незалежної України ОУНз не поширила свою діяльність на територію України, але продовжила існування в українській діаспорі. Британський осередок проіснував щонайменше до початку 2010-х рр.
Головами Політичної ради британського осередку ОУНз були Володимир Вашкович, Андрій Червінський та Святослав Василько.
Література
Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНз і ЗЧ ОУН: причинок до історії українського націоналістичного руху. – Нью-Йорк; Торонто, 1962.
Прокоп М. Організація Українських Націоналістів // Енциклопедія Українознавства: словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. – Том 5. – Париж; Нью-Йорк, 1966. – С. 1863-1867.
Панченко О. Організація Українських Націоналістів за кордоном в контексті українського державотворення. – Гадяч, 2003.
Патриляк І. К. Організація українських націоналістів // Енциклопедія історії України. – Т. 7, Мл-О. – Київ, 2010. – С. 610-618.