Українська революційно-демократична партія [Ukrainian Revolutionary Democratic Party] – політична організація, метою якої було встановлення незалежної української держави.
УРДП була заснована 1946 р. в Німеччині, головно емігрантами з передвоєнної Радянської України. Британська крайова організація УРДП постала 1948 р. в Лондоні. 1949 р. УРДП у Великій Британії мала бл. 100 членів, а на початку 1960-х років – бл. 500. Відтак кількість членів поступово зменшувалася. Місцеві осередки організації постали в містах: Бедфорд, Болтон, Брадфорд, Брістол, Галіфакс, Дарбі, Кіддермінстер, Лондон, Манчестер, Ноттінґгам, Олдгам, Раґбі, Рединґ, Рочдейл, Сканторп. УРДП була одною з політичних організацій, члени якої найбільше причинилися до створення Об’єднання Українців у Великій Британії. 1957 р., однак, багато членів УРДП відійшло від Об’єднання, й УРДП ініціювала створення Товариства Сприяння Українській Національній Раді у Великій Британії (перейменованого бл. 1976 р. на Українське Товариство у Великій Британії). На початку 1950-х рр. з ініціятиви УРДП також постали британські осередки Демократичного Об’єднання Бувших Репресованих Українців Совєтами (ДОБРУС), Леґіону Симона Петлюри, Організації Демократичної Української Молоді (ОДУМ). Британську крайову організацію УРДП очолювали: Кузьма Дмитренко (1948-1955), Андрій Бондаренко (1955-1965, 1972-1977), Віталій Бендер (1965-1972), Сергій Маренко (1977-2000). У 1990 р. УРДП в цілому перейменувалася на Українську Демократично-Республіканську Партію (УДРП), а 2000 р. прийняла рішення про самоліквідацію.
1969 р., коли УРДП очолювали Василь Гришко й Микола Степаненко, останній вийшов з неї й створив окрему організацію, яка також використовувала назву УРДП. У Великій Британії, як і в інших країнах, до нової організації ввійшла менша частина членства дотогочасної УРДП. Перший з’їзд УРДП під проводом Степаненка відбувся 1970 р. в Англії, у м. Рочдейл. Керівниками цієї організації у Великій Британії були, серед інших, Федір Рибка та Андрій Ворушило (Легіт). 1987 р. почалася спроба поєднати дві частини УРДП, однак вони далі існували окремо, принаймні до 1992 року.
Література
Степаненко М. Для тих, кого це може цікавити // Свобода. – Джерзі-Сіті; Нью-Йорк, 1969. – Ч. 134, 18 липня. – С. 2, 7.
Ф. Г. Українська Революційно-Демократична Партія, УРДП // Матеріяли Конґресу Української Вільної Політичної Думки: Збірник ч. 1. – Мюнхен, 1972. – С. 54-56.
Повідомлення про перебіг та наслідки XVI надзвичайної крайової конференції УРДП в Англії // Українські Вісті. – Новий Ульм, 1970. – 16-23 серпня. – С. 5.
Глиця С. ХІХ Крайова Конференція УРДП у В. Британії // Українська Думка. Лондон, 1979. – 2 серпня. – С. 3.
Українська Революційно-Демократична Партія, УРДП-УДРП: Збірник матеріалів і документів / Упор. О. Коновал. – Чикаґо; Київ, 1997.
Українська демократично-республіканська партія припиняє своє існування // Свобода. – Парсипанні (Нью-Джерзі), 2000. – Ч.21, 26 травня. – С. 6.
Гай-Нижник П., Ярошинський О. Програмові засади та світоглядні ідеї УРДП під проводом І. Багряного (1947-1963 рр.) // Українознавство. – Київ, 2015. – № 4. – С. 160-176.