Пласт – Українська Скавтська Організація у Великій Британії [Plast Ukrainian Scouting Organisation in Great Britain] – молодіжна організація, яка виховує членів в українському патріотичному дусі, та втілює принципи міжнародного скаутського руху але з українським характером. Складова частина всесвітньої організації Пласт (див. нижче).
1929 р. протягом короткого часу проіснував гурток Пласту в Манчестері. Гурток постав унаслідок зустрічі українців з Манчестера з групою членів Пласту із Закарпаття, які брали участь у світовому скаутському з’їзді неподалік м. Биркенгед (північно-західна Англія). Після Другої світової війни, серед українських Європейських добровільних робітників, які 1947 р. почали приїжджати до Сполученого Королівства (СК), були члени Пласту, відновленого 1945 р. в Німеччині. У середині 1947 р. вони почали творити гуртки Пласту в деяких таборах і гуртожитках, в яких післявоєнні українські поселенці в СК спочатку жили. Пласт у Великій Британії (Пласт-ВБ) почали організовувати у 1947-1948-х рр. уповноважені представники Головної Пластової Старшини (ГПС) на Велику Британію – Тадей Атаманюк та, після нього, Кекилія Паліїв. Перші з’їзди членів Пласту з різних місцевостей країни відбулися 1948 р. в Лондоні і Манчестері, а перший провід Пласту-ВБ був обраний на зустрічі в Брадфорді у червні 1949 р.
За правилами міжнародних організацій скаутів і скауток, Пласт-ВБ не міг офіційно існувати, як українська скаутська організація, окремо від британських асоціацій скаутів і скауток. Тому до 1975 р. організація носила назву Клюб Виховних Осель і Мандрівок, або КВОМ (нагадуючи назву Комісія Виховних Осель і Мандрівок Молоді, під якою підпільний Пласт у Галичині організував табори в 1930-х рр.). У квітні 1975 р. організацію перейменовано на Пласт – Виховна Організація Української Молоді у Великій Британії, а в другій половині 2000-х рр. на Пласт – Українська Скавтська Організація у Великій Британії.
З кінця 1940-х рр. у деяких містах, де були чисельні українські громади, почали творитися осередки діяльності Пласту-ВБ – «станиці», і в 1960-х рр. їхня кількість зросла до семи: у містах Брадфорд, Вулвергамптон, Дарбі, Лестер, Лондон, Манчестер, Ноттінґгам. Станиці проводили діяльність у приміщеннях місцевих Відділів Союзу Українців у Bеликій Британії (СУБ) чи Об’єднання Українців у Великій Британії, або парафій Української Католицької Церкви у Великій Британії (УКЦ-ВБ). У більшості станиць практичну допомогу надавали гуртки «Пластприят», до яких належали батьки членів Пласту-ВБ та інші приятелі організації. З кінця 1990-х рр. усі станиці, крім манчестерської, поступово стали неактивними. 2005 р. відновлено діяльність станиці в Лондоні, а в 2017 р. – в Ноттінґгамі. Станиця в Лондоні є членом британської Скаутської асоціації.
Члени Пласту-ВБ діляться на п’ять вікових груп: «пташенята» (3-6 років), «новацтво» (7-12 років), юнацтво (12-18 років), старші пластуни (18-35 років), пластуни-сеньйори (понад 35 років). 1950 р. Пласт-ВБ мав бл. 90 членів різного віку. Згодом до організації почали вступати діти післявоєнних українських поселенців, які народилися в СК. Наприкінці 1960-х рр. кількість членів зросла до найвищої точки, бл. 250. У 2000 р. було бл. 100 активних членів, а 2018 р. – бл. 130. Членство організації скаладається переважно з нащадків післявоєнних українських поселенців, однак в останні роки деякі діти іммігрантів з України після 1991 р. вступили в організацію, зокрема в Манчестері і Лондоні.
Регулярні сходини молодших членів, із заняттями зі скаутських ідеалів і вмінь та української історії та культури, відбувалися в усіх станицях до 1990-х рр. і далі відбуваються в діючих станицях. У деяких станицях час від часу діяли хорові або танцювальні гуртки, які виступали як перед українською, так і перед британською публікою. Найвидатнішим був ансамбль народних танців «Чупринка» (керівник – Мартин Назарук), який існував протягом 10 років у 1970-1980-х рр. при станиці в Дарбі. У Манчестері довгий час із перервами існує танцювальний гурток «Верховина» (керівник – Марія Бабич). 1969 р. з членів Пласту з усієї країни диригент Ярослав Бабуняк створив хор, який того ж року виступив на концертах у різних містах Англії з нагоди 20-річчя Пласту-ВБ. Подібний хор під керівництвом Ярослава Бабуняка виступив 1972 р. з концертами з нагоди 60-річчя заснування Пласту. Цей хор також мав виступ на телебаченні, та 1973 р. випустив грамофонну платівку «Пласт співає». 1999 р. хор членів Пласту-ВБ (диригент – Степан Мороз) дав концерти разом з гуртком «Верховина» для відзначення 50-ліття Пласту-ВБ.
Із 1950 р. Пласт-ВБ організовує щорічні виховно-розвагові літні табори. До 1965 р. вони відбувалися в оселі СУБ «Сиденгерст» у Чіддінґфолді (південна Англія), на ділянці землі при будинку в Північному Уельсі, який належав УКЦ-ВБ (1957, 1959 рр.) та в маєтку Ґарендон Голл біля м. Лафборо (1960-1964 рр.). 1965 р. Пласт-ВБ придбав власну оселю «Верховина» в Північному Уельсі, і з 1966 р. табори відбуваються там. Іноді члени Пласту з інших країн, останніми роками зокрема з України, стають учасниками таборів на «Верховині». Члени Пласту-ВБ також інколи беруть участь у таборах в інших країнах і в міжнародних зустрічах Пласту, і в декотрих роках були учасниками світових скаутських злетів – «джамборі» (1957 р. в м. Саттон Колдфілд, Англія; 1963 р. в м. Марафон, Греція) та міжнародних скаутських таборів на території маєтку Чатсворт-Гаус у середній Англії (1965, 1974, 1980 рр.).
На протязі короткого часу на початку 1950-х рр. Пласт-ВБ видавав два журнали для молодших членів – «Новацька Вістка» і «Зелений клин». З 1954 р. до 2005 р. у часописі «Українська Думка» появлялася сторінка Пласту-ВБ під назвою «Пластова сторінка» (у 1967-1971 рр. – «Пластовий куток»): у 1954-1959 та 1967-1979 рр. переважно щомісячно, а відтак менш регулярно. Після 2005 р. в часописі друкувалися нерегулярні статті про діяльність організації. У 1973-1982 рр. виходив щомісячний інформаційний листок Пласту-ВБ «Вісті – пластовий вісник». 1999 р. вийшла книжка про Пласт-ВБ на відзначення 50-річчя від його заснування, а 2012 р. був зроблений 20-хвилинний відеофільм, в якому висвітлено фрагменти з історії організації.
Головами Пласту-ВБ були: Кекилія Паліїв (1948-1950), Михайло Бучок (1950-1952), Олександер Марченко (1952-1956, 1958-1959), Анна Герасимович (1956-1957, 1959-1971), Ярослав Іваницький (1971-1977), Оксана Паращак (1977-1990), Микола Попович-Назарук (1990-2006), Тамара Юревич-Биртон (2006-2010), Марія Бабич (2010-2020), Оксана Літинська (2021-2023), Анатолій Тарковський (2023- ).
Пласт
Пласт був заснований у 1911-1912 рр. у Львові і діяв спочатку в Галичині і Буковині, а в 1920-х рр. – в Галичині і на Волині та Закарпатті. Організація була заборонена польською владою 1928 р. на Волині, а 1930 р. – в Галичині. З того часу до Другої світової війни Пласт діяв підпільно в Галичині та відкрито в декотрих інших країнах Європи під проводом Союзу Українських Пластунів Еміґрантів з осередком у Празі.
1945 р. Пласт був відновлений в післявоєнній Німеччині, і згодом швидко поширився в деякі інші країни, до яких переселилися українські переміщені особи. 1969 р. організація мала бл. 7 500 членів у всьому світі. 1990 р. відновлено Пласт в Україні і в Польщі. У 2018 р. членами світової Конференції Українських Пластових Організацій були організації в Австралії, Аргентині, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Україні, а невеликі групи Пласту діяли також в Австрії, Бельгії, Естонії, Ірландії, Латвії, Румунії, Словаччині, Швеції.
Література
Перша Конференція Пластових Виховників в Льондоні // Українська Думка. – Лондон, 1948. – 8 квітня. – С. 3.
Тисовський О. Коротка історія Українського Пласту // Життя в Пласті / О. Тисовський. – 2-е вид. – Торонто; Детройт, 1961. – С. 125-150.
Тарнавський М. Г. 20-ліття Пласту у Вел. Британії // Українське Слово. – Париж, 1969. – 26 жовтня. – С. 4.
Старосольський Ю. Пласт // Енциклопедія Українознавства: словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. – Том 6. – Париж; Нью-Йорк, 1970. – С. 2101-2107.
50-ліття Пласту у Великій Британії / Ред. О. Паращак. – Львів, 1999.
Паращак О. Пласт у Великій Британії // Альманах 100-ліття Пласту / Гол. ред Ю. Леськів. – Нью-Йорк; Торонто; Львів, 2012. – С. 202-211.
Subtelny O. Plast: Ukrainian Scouting, a Unique Story. – Toronto, 2016.