Василенко Володимир [Wolodymyr Wasylenko] – педагог, громадський діяч; народився 14 липня 1905 р. на Київщині (Україна; тоді – Російська імперія); помер 10 грудня 1978 р. в Лондоні, Англія (Сполучене Королівство); похований на цвинтарі Ґаннерзбері в Лондоні.
Навчався в технікумі, а відтак у педагогічному інституті, після закінчення якого став учителем математики й фізики. У 1930-х роках був ув’язнений в Києві за участь у підпільному українському національному русі. Виїхав з України 1944 р. і прибув в Німеччину де, після закінчення Другої світової війни, викладав в українських школах при таборах для переміщених осіб та брав участь у громадському житті.
1948 р. переїхав у Сполучене Королівсто, де продовжив громадську діяльність. Особливо активним був у Союзі Українців у Великій Британії (СУБ), як працівник Головної Управи (1950-1952 рр.), член Ради (1949-1950, 1953-1960 рр.), заступник голови (1955-1960 рр.), член Мирового Суду, та вкінці – голова СУБ (із 1969 р. до кінця життя). Був членом Політичної Ради Організації Українських Націоналістів (бандерівців) – ОУН(б), згодом її Головної Ради, та проводу ОУН(б) у Великій Британії (у 1954-55 рр. – його головою). 1949 р. став одним із основоположників Української Видавничої Спілки, а в 1954-1958 рр. був головою її дирекції.
Був також членом головної управи Об’єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії (1950-і рр.), співзасновником кооперативної спілки «Нова Фортуна» (1955 р.), членом Ради Англо-Українського Товариства (з 1957 р.), заступником голови Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних і Крайових Установ в Европі (1970-1978 рр.), головою Комітету Оборони Українських Політичних В’язнів у СССР (1974-1978 рр.) та активним членом Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії. Дописував до журналу «Визвольний Шлях» та інших періодичних видань (часто під псевдонімами), в основному на політичні теми.