Об’єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії (ОбВУ) [Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain] – найбільше об’єднання колишніх українських військовослужбовців, головно колишніх вояків дивізії «Галичина», які поселилися в Сполученому Королівстві в 1940-х роках.
ОбВУ було засноване 30 липня 1949 р. в Лондоні. Основні завдання організації – допомагати воєнним інвалідам, плекати пам’ять про полеглих вояків, плекати українські військові традиції, поширювати ідею вільної України. В період до травня 1958 р. членами ОбВУ стали бл. 5 800 осіб, які під час Другої світової війни або перед нею служили в одній чи більше військових формаціях, українських або неукраїнських. З цих осіб 84% були колишніми вояками дивізії «Галичина».
Ще до 1958 р., однак, багато членів виїхали зі Сполученого Королівства, померли, або з інших причин перестали бути активними в організації, залишаючи близько 2 750 зареєстрованих членів. У наступних десятиліттях кількість членів і надалі поступово зменшувалася, і в 1990 р. їх було бл. 1 580. Члени були організовані у відділах і неформальних гуртках, і в 1951 р. організація мала 74 відділи й 52 гуртки, з яких більшість була в Англії, а декілька в Шотландії та Уельсі. У 1961 р. було 38 відділів і 20 гуртків, а в 1990 р. – 47 та 7. Відділи й гуртки були поділені на вісім округів (до 1963 р. – шість).
Діяльність ОбВУ проводилася в окремих відділах та на рівнях округів і цілої організації, і включала доповіді на військовознавчі теми, відзначення історичних роковин, інформаційно-політичні заходи, відвідування поховань українських вояків з часів Другої світової війни на воєнних кладовищах в Австрії та Італії, товариські заходи тощо. Організація видала декілька книг спогадів та літературних творів своїх членів, різні брошури на історичні та військовознавчі теми, стінну етнографічну карту Галичини авторства Володимира Кубійовича (у серії «Записки Наукового Товариства імени Шевченка»), та з 1955 до 1997 р. видавала журнал «Сурмач», який містив матеріали з різних тем, пов’язаних із діяльністю організації. Історію своєї діяльності до 1990 р. ОбВУ задокументувало в трьох альманахах (див. Література).
ОбВУ було членом Української Комбатантської Ради, яка існувала з 1963 р. до кінця 1970-х рр. для проведення спільних дій різних українських ветеранських організацій у Великій Британії, та Ради Українських Комбатантських Організацій, яка об’єднувала подібні організації у різних країнах української діаспори. Після 1991 р. ОбВУ встановило зв’язки в незалежній Україні, зокрема із Спілкою офіцерів України, і було ініціатором спорудження в с. Базар Житомирської області Меморіалу пам’яті Героїв Базару, який відкрито в серпні 2000 р. Останні загальні збори ОбВУ відбулися 2006 р., і в ранніх 2010-х роках організація стала неактивною.
Головами ОбВУ були: Михайло Длябога (1949-1953), Михайло Білий-Карпинець (1953-1973), Теодор Кудлик (1974-1978), Богдан Микитин (1978-1986), Святомир Фостун (1986-2004), Маріян Гайва (в. о. гол. 2004-2006, гол. 2006-2011), Володимир Янківський (в. о. гол. 2011-2015).
Література
Альманах ОбВУ, 1949-1964 / Гол. ред. Т. І. Кудлик. – Лондон.
Об’єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії: Альманах 2, 1964-1980 / Ред. С. М. Фостун. – Лондон, 1980.
Об’єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії: Альманах 3, 1980-1990 / Ред. С. М. Фостун. – Лондон, 1990.