Чорний (Черний) Михайло [Michael Tscherny] – інженер-агроном, громадський діяч; народився 11 липня 1887 р. на хуторі Потічок у Полтавській обл. (Україна; тоді – Російська імперія); помер 15 жовтня 1983 р. у м. Редінґ, Англія (Сполучене Королівство), похований на цвинтарі Генлі Роуд, Кавершам, Редінґ.
Після початкової школи закінчив сільськогосподарську школу на Харківщині. Відтак навчася в Чугуївському юнкерському піхотному училищі, яке закінчив в 1911 р., і став офіцером Російської імператорської армії. Під час Першої світової війни брав участь у фронтових діях і був поранений. У 1917 р. мав ранг капітана і служив ад’ютантом ХІ автоброневого дивізіону. Після встановлення влади Гетьмана Павла Скоропадського в квітні 1918 р. вступив у ряди армії Української Держави. З упадком гетьманської влади (грудень 1918 р.) емігрував в Німеччину.
У Німеччині продовжив сільськогосподарські студії, які закінчив здобуттям звання інженера-агронома. Став членом Союзу Гетьманців Державників. Співпрацював з Володимиром Коростовцем, який в 1930-х роках був уповноваженим представником Павла Скоропадського у Лондоні. У травні 1948 р. обраний головою управи української філії Християнської асоціації молодих чоловіків «ІМКА» (Young Men's Christian Association – YMCA) в Британській окупаційній зоні Німеччини.
Після Другої світової війни переїхав у Сполучене Королівство. З 1950 р. до 1964 р. працював в Лондоні на посаді референта відділу суспільної опіки Головної Управи Союзу Українців у Великій Британії. З половини 1950-х років на цій посаді займався, між іншим, справами, пов’язаними з іміграцією жінок-українок з Югославії та Польщі, які бажали одружитися з українцями в Сполученому Королівстві (див. Українці в Сполученому Королівстві). Певний час був особистим секретарем провідника гетьманського руху Данила Скоропадського, який жив в Англії. Після виходу на пенсію, деякий час жив у Уельсі, а відтак переїхав до Редінґу.
Література
Рись Л. Помер інж. Михайло Панасович Чорний // Відомості Єпархіяльного Управління УАПЦ у Великій Британії. – Лондон, 1983-84. – Ч. 4-1 (236-7). – С. 39.