Коростовець Володимир [Vladimir Korostovetz] – журналіст, публіцист, політичний і громадський діяч; народився 16 липня 1888 р. у Гатчині (Росія), помер 29 вересня 1953 р. в Лондоні, Англія (Сполучене Королівство); похований на цвинтарі Кенсал Ґрін у Лондоні.
Ранні роки провів частково в родинних маєтках у Пересажі біля Чернігова та частково в Санкт-Петербурзі, де його батько був полковником російського царського війська. Удома його виховували домашні вчителі, в тому числі англієць Бреннан – випускник оксфордського університету. Близько 1898 р. вступив до головної гімназії в Києві. У 1906 р. переїхав до Санкт-Петербурга де закінчив гімназію і почав вищу освіту в університеті. У 1908 р. перейшов до Санкт-Петербурзького Політехнічного інституту де закінчив освіту.
З 1912 до 1917 р. служив у російському Міністерстві закордонних справ, у тому числі як приватний секретар трьох міністрів іноземних справ. У листопаді 1917 р. в умовах анархії, яка поширювалася внаслідок большевицької революції, повернувся в Україну де організовував оборону родинних маєтків. У 1919 р. виїхав з дружиною до Варшави, де працював закордонним кореспондентом декількох видань, у тому числі американського часопису «New York World».
У 1923 (або 1925) р. переїхав до Берліна де був активним членом гетьманського руху Павла Скоропадського, з яким давніше познайомився в Санкт-Петербурзі. Був членом правління Українського союзу хліборобів державників, і в 1926 р. відіграв важливу роль у заснуванні – з ініціятиви Скоропадського – Українського Наукового Інституту в Берліні. Перебуваючи в Німеччині продовжував журналістську роботу а також написав декілька книжок німецькою мовою.
У 1920-х рр. декілька разів відвідав Сполучене Королівство, ймовірно з доручення Скоропадського. З 1928 до 1932 р. дописував на теми пов’язані з Україною до журналу «Whitehall Gazette», власником якого був Артур Монді Ґреґорі. Близько 1930 р. переселився до Лондона як уповноважений представник Скоропадського з метою встановлення зв’язків і здобуття коштів для гетьманського руху. Став членом Ради Англо-Українського комітету, що його заснував у 1931 р. Ґреґорі, а в 1932-34 рр. дописував до журналу згаданого комітету «The Investigator». У різних часах до Другої світової війни виголосив лекції в таких установах, як у Коледжі Бонар Лоу в Ашриджі та в Королівському інституті міжнародних справ – «Чатам Гаус». Під час війни від імені командування британських військово-морських сил виголошував лекції на тему Радянського Союзу членам британських збройних сил у Сполученому Королівстві та в інших країнах.
Після війни співпрацював з Центральним Українським Допомоговим Бюро та зі Союзом Українців у Великій Британії (СУБ) у сфері надання допомоги післявоєнним українським іммігрантам до Сполученого Королівства. Був членом Ради СУБ (1948-1952 рр.), Президії Ради СУБ (1949-1952 рр.) та екзекутиви Комісії Допомоги Українському Студентству у Великій Британії (1948-1952 рр.). У 1950-51 рр. виголосив серію лекцій в Канаді і США на запрошення Канадського інституту міжнародних справ.
Серед його публікацій – «The Re-birth of Poland» (Лондон, 1928), «Graf Witte, der Steuermann in der Not» (Берлін, 1929), «Quo Vadis Polonia» (Париж, 1929), автобіографічний твір «Seed and Harvest» (Лондон, 1931), «Europe in the Melting Pot» (Лондон, 1938).
Література
Korostovetz V. Seed and Harvest / Translated from the German by D. Lumby – London, 1931.
Мірчук І. Д-р Володимир Коростовець (16.7.1888-29.9.1953) // Християнський Голос. – Мюнхен, 1953. – 29 листопада. – С. 4.
Danyliw R. Dr. Volodymyr Korostovets (1888-1953) // Ukrainian Quarterly. – New York, 1954. – No. 1. – P. 106-108.
Сирота Р. Під пильним спостереженням: Британські спецслужби і українська політична еміграція в 1920-40-их рр. // Українська Думка. – Лондон, 2008. – 15 березня. – С. 4.