Центральне Українське Допомогове Бюро (ЦУДБ) [Central Ukrainian Relief Bureau] – громадська установа заснована після Другої світової війни з метою надання допомоги українським переміщеним особам і біженцям.
ЦУДБ було засноване у Лондоні у вересні 1945 р. провідними діячами Союзу Українських Канадійських Вояків (СУКВ), під патронатом Українського Канадського Допомогового Фонду (УКДФ) та Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). ЦУДБ спочатку мав свій центр у домівці СУКВ, за адресою 218 Sussex Gardens, London W2. Незадовго до ліквідації Бюро його центр перенесено до іншого приміщення, за адресою 46 Seymour Street, London W1.
ЦУДБ було головною установою, через яку українці в Канаді і США спрямовували допомогу переміщеним українцям. Воно також координувало діяльність допомогових комітетів, що їх створили самі переміщені особи в Австрії і в британській та американській окупаційних зонах Німеччини, а також українські громади в різних країнах, у тому числі в Бельгії, Франції, Італії, Швейцарії, Аргентині, Бразилії та Сполученому Королівстві (Український Допомоговий Комітет у Великій Британії). З огляду на те, що діячі Бюро в більшості належали до канадських або американських збройних сил, вони мали відносно вільний доступ до таборів для переміщених осіб на європейському континенті. Бюро надавало українським переміщеним особам та біженцям матеріальну допомогу, намагалося запобігти їхній примусовій репатріації до СРСР, виступало за надання їм можливості переїзду до інших країн Заходу на постійне перебування, тощо. Протягом декількох місяців у 1946 р. при ЦУДБ діяла Українська Інформаційна Служба. У 1947 р. бюро видавало місячник «The Refugee». Із серпня до листопада 1947 р. при ЦУДБ діяло підприємство «Українська Книгарня і Видавництво», відповідальність за яке згодом перейнав Союз Українців у Великій Британії (СУБ).
У 1947 р. ЦУДБ присвячувало чимало уваги наданню допомоги українцям зі статусом Європейських добровільних робітників та колишнім воякам дивізії «Галичина», які тоді прибували до Сполученого Королівства. З початку 1948 р. відповідальність за це перейняв СУБ. У грудні 1948 р. через брак коштів ЦУДБ було ліквідоване. Відтак, протягом деякого часу УКДФ і ЗУАДК продовжували допомогову діяльність через свої європейські представництва у Німеччині.
Спочатку головними посадовими особами ЦУДБ були Богдан Панчук (директор), Святослав Фроляк (секретар) і Юрій Ключевський (скарбник). З травня до жовтня 1946 р. директором був Фроляк. Відтак Панчук повторно став директором до грудня 1947 р., коли його наступником став Антін Яремович (із січня до вересня 1948 р.). Серед інших діячів ЦУДБ: Дмитро Андрієвський, Василь Библів, Степан Давидович, Михайло Капуста, Володимир Коростовець, Михайло Луцик, Юрій Луцький, Анна Панчук, Йосиф Романов, Данило Скоропадський, Петро Смильський, Анна Храплива, Степан Яворський.
Фото: Представники ЦУДБ відвідують табір для переміщених осіб у м. Гайденау, Німеччина. Грудень 1945 р.
Література
Панчук Б., Фроляк С. Комунікат Центрального Українського Допомогового Бюра в Лондоні // Свобода. – Нью-Йорк; Джерзі-Сіті, 1945. – 13 грудня. – С. 3.
Panchuk, G. R. B. Heroes of Their Day: The Reminiscences of Bohdan Panchuk / Edited and with an Introduction by L. Y. Luciuk. – Toronto, 1983.
A Delicate and Difficult Question: Documents in the History of Ukrainians in Canada 1899–1962 / Edited by B.S. Kordan and L.Y. Luciuk. – Kingston (Ontario), 1986.
Frolick S. W. Between Two Worlds: The Memoirs of Stanley Frolick / edited by L. Y. Luciuk and M. Carynnyk. – Toronto, 1990.
Dyczok M. The Grand Alliance and Ukrainian Refugees. – Basingstoke, 2000.
Luciuk L. Y. Searching for Place: Ukrainian Displaced Persons, Canada, and the Migration of Memory. – Toronto; Buffalo; London, 2000.