А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Політичні партії та організації – об’єднання українців у Сполученому Королівстві, переважно у формі партійних представництв/осередків, з метою ведення політичної діяльності на еміграції.

Початок діяльності політичних партій та організацій пов’язаний з масовим приїздом українців під час і зараз після Другої світової війни. Ще до того часу, однак, у країні перебували окремі політичні діячі, які займалися поширенням інформації про Україну: до Першої світової війни – Володимир Степанківський, член Революційної української партії та Української соціал-демократичної партії, а між двома світовими війнами – представники Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Гетьманського руху. Перебували в Лондоні також окремі члени Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).

Серед українців, які прибули під час і зараз після Другої світової війни, було багато осіб, які вступили до різних політичних організацій ще в Україні або в таборах для переміщених осіб чи військовополонених, в яких вони перебували перед приїздом до Сполученого Королівства. Найчисельнішими були Організація Українських Націоналістів (бандерівців) – або ОУН(б), та Організація Українських Націоналістів (мельниківців) – або ОУН(м), які за короткий час розвинули свої мережі в країні. Відтак постали крайові підрозділи інших організацій: у 1948 р. – Української революційно-демократичної партії (УРДП), у 1949 р. – Союзу Гетьманців Державників (СГД), на початку 1950-х рр. – Української соціалістичної партії (УСП), у 1956 р. – ОУН за кордоном (ОУНз).

На додаток до осіб, які набули партійної приналежності ще перед приїздом до Сполученого Королівства, представництва згаданих партій та організацій в різній мірі поповнювали свої ряди новими членами з-поміж інших післявоєнних поселенців. В пізніших роках ОУН(б) та ОУН(м) залучали до членства також нащадків поселенців. Найбільш чисельною і впливовою у Сполученому Королівстві стала ОУН(б), а за нею – ОУН(м), УРДП та ОУНз. Представництва СГД та УСП були малочисельні і відносно короткий час активні.

У 1949 р. постало британське Представництво Виконного Органу Української Національної Ради, створеної як передпарламент Української Народної Республіки в екзилі з метою консолідації українських політичних партій у діаспорі (хоч повної консолідації не було досягнуто: гетьманці до УНРади не ввійшли, а в 1950 р. ОУН(б) з неї виступила). У 1957 р. створено Товариство Сприяння Українській Національній Раді. Якийсь час діяла британська група Українського Демократичного Руху – організації, створеної в 1976 р. в США, до якої увійшли ОУНз, УНДО, УРДП та окремі непартійні члени.

Діяльність згаданих організацій у Сполученому Королівстві, як і в інших країнах з українською діаспорою, проводилася згідно з директивами їхніх центральних проводів. Їх єднала ідея встановлення незалежної української держави, але між ними були розбіжності стосовно методів досягнення мети, характеру передбаченого суспільного ладу тощо. Деякі з них утримували зв’язки з однодумцями в Україні, однак в умовах панування радянського режиму в Україні можливості на такі зв’язки були обмежені. Основну діяльність проводили в діаспорі – як усередині української громади (збільшення і вишколення членства, пропаганда політичних програм, поширення впливу на загальногромадські організації) так і на зовнішньому полі (інформаційно-політична діяльність, здобування прихильників української незалежності з-поміж неукраїнців). Зовнішню діяльність політичні організації проводили в основному через загальногромадські організації, на які вони мали вплив. На даний час продовжують існування британські структури ОУН(б), ОУН(м) та ОУНз (УРДП самоліквідувалася у 2000 р.), однак масштаби їхньої діяльності значно скорочені.

Роман Кравець