Українське Бюро [Ukrainian Bureau] – дорадче й інформаційне бюро, яке діяло у 1949-1950 роках, на підставі якого сформувалося Об’єднання Українців у Великій Британії.
Рішення про створення Українського Бюро (УБ) було прийняте 13 березня 1949 року внаслідок поділу, який утворився на тлі партійно-політичних розбіжностей на загальних зборах Союзу Українців у Великій Британії 12-13 березня. До управи УБ були обрані Богдан Панчук (голова), Євген Пиндус (заступник голови), Юрій Сальський (виконавчий директор), Юрій Вовк, Тадей Атаманюк (секретарі), Михайло Крат (скарбник). Центр УБ знаходився у Лондоні. Бюро закликало своїх прихильників творити місцеві гуртки «Самопомочі», кількість яких зросла до 84 у серпні 1949 року.
Діяльність УБ проводилася у двох напрямках – стосовно української громади, з одного боку, та британського суспільства з іншого. У відношенні до української громади УБ надавало поради й допомогу своїм членам, організувало продаж українських часописів і книжок, займалося заходами щодо об’єднання українських робітників, зокрема Європейських Добровільних Робітників, у власній професійній спілці, підтримувало діяльність британського Представництва Виконного Органу Української Національної Ради. Для поширення інформації серед своїх членів управа видавала «Бюлетень Українського Бюра», переважно раз або двічі на місяць. УБ також займалося інформаційною діяльністю серед британців. Видало декілька англомовних листівок та брошур на українську тематику, зокрема перше число часопису «Ukrainian Newsletter» за січень-лютий 1950 р., і почало заходи щодо створення «Англо-Українських Клубів» у найбільших осередках українського поселення. Передбачалося, що центральний офіс цих клубів буде діяти при УБ в Лондоні.
20-21 серпня 1949 р. відбувся загальний з’їзд членів УБ, на якому був прийнятий новий статут. З’їзд обрав Б. Панчука почесним головою УБ та раду з дев’ятьох членів, з-поміж яких згодом В’ячеслав Коханівський був обраний головою УБ. З’їзд також вирішив перейменувати гуртки «Самопомочі» на «Гуртки Самопомочі і сприяння Українській Національній Раді». 30 жовтня 1949 р. відбулися надзвичайні загальні збори УБ, на яких була створена громадська організація під назвою Об’єднання Українців у Великій Британії (ОУуВБ). Члени УБ стали членами ОУуВБ, і «Бюлетень УБ» був перейменований на «Бюлетень ОУуВБ». УБ продовжувало існування як окрема установа і протягом перехідного періоду її рада керувала діяльністю ОУуВБ.
11-12 березня 1950 р. відбулися звичайні загальні збори УБ та ОУуВБ, які прийняли статут ОУуВБ й обрали керівні органи Об’єднання. Діяльність УБ на цьому припинилася. Б. Панчук далі використовував назву «Українське Бюро» у відношенні до лондонського представництва Комітету Українців Канади (КУК), ставши європейським представником КУК у вересні 1950 р. (у березні 1951 р. його також призначено британським представником Злученого Українського Американського Допомогового Комітету). У червні 1952 р. Панчук, який прибув до Сполученого Королівства 1941 року у складі канадських збройних сил, повернувся в Канаду.
(УБ 1949-1950 років уважало себе продовжувачем діяльності Українського Бюро 1931-1940 років та Центрального Українського Допомогового Бюро 1945-1948 років, однак не було формально пов’язане з цими установами.)
Література
П’яті Звичайні Загальні Збори Союзу Українців у Великій Британії // Українська Думка. – Лондон, 1949. – 27 березня. – С. 3-4.
Панчук Б. До членів Союзу Українців в Англії // Громада. – Париж, 1949. – Ч. 5-6 (29-30). – С. 5-7.
Оздоровлення громадської установи в Великій Британії // Сурма. – Мюнхен, 1949. – Ч. 3. – 31 березня. – С. 18-19.
О. Д. За здорові підстави суспільно-громадського життя // Визвольний Шлях. – Лондон, 1949. – Ч. 7 (20). – Травень. – С. 19-20.
Загальний з’їзд делегатів і членів Українського Бюра в Лондоні // Бюлетень Українського Бюра. – Лондон, 1949. – Ч. 6. – 1 вересня. – Додаток «Наш часопис». – С. 1-3.
Чорнорай С. Громадсько-політичне життя українців в Англії // Українські Вісті. – Новий Ульм, 1949. – 4 вересня. – С. 4.
Надзвичайні загальні збори Українського Бюра // Бюлетень Українського Бюра. – Лондон, 1949. – Ч. 10. – 1 листопада. – Додаток «Наш часопис». – С. 2-4.
Luciuk L. Y. Searching for Place: Ukrainian Displaced Persons, Canada, and the Migration of Memory. – Toronto; Buffalo; London, 2000. – P. 185-192.