Опаренко Михайло [Michael Oparenko] – льотчик, громадський діяч; народився 21 січня 1915 р. в Києві (Україна; тоді – Російська імперія); помер 15 квітня 1995 р. в Челтенгамі, Англія (Сполучене Королівство); похований в Челтенгамі.
У листопаді 1920 р. виїхав з родиною з України до Польщі (під час еміграції уряду Української Народної Республіки (УНР), у якому його батько був службовцем). Спочатку жив в таборі інтернованих у Каліші, а в 1924 р. переїхав у Чехословаччину, де навчався в українських школах. У 1928 р. повернувся в Польщу і вступив в українську гімназію в Каліші, а 1932 р. переїхав до Варшави де закінчив середню освіту в державній гімназії. У Варшаві був членом управи української студентської корпорації «Запоріжжя».
У серпні 1935 р. вступив до польської Школи підхорунжих піхоти. З січня 1937 р. до червня 1939 р. навчався за спеціальністю пілота в Школі підхорунжих авіації в Дембліні (уряд УНР в еміграції передбачав, що він міг стати інструктором у майбутніх українських військово-повітряних силах). На початку Другої світової війни брав участь в обороні Польщі після німецького нападу на країну 1 вересня 1939 р. У середині вересня разом з іншим персоналом Польських збройних сил перейшов в Румунію, звідки був евакуйований у Францію. Після німецького вторгнення у Францію (травень-червень 1940 р.) був евакуйований у Сполучене Королівство де продовжував службу в Польських військово-повітряних силах під командуванням Королівських військово-повітряних сил Сполученого Королівства (див. Українці в Польських збройних силах під британським командуванням). Майже всю решту війни служив інструктором пілотажу. У 1947 р. демобілізований з Польських військово-повітряних сил. До 1949 р. продовжував службу в Королівських військово-повітряних силах. Закінчив службу маючи британське звання «флайт-лейтенанта» (відповідне польському званню капітана). Після цього студіював право в Кембриджському університеті, а відтак працював в одному з відділень Бі-Бі-Сі, де використовував своє знання кількох іноземних мов. У 1955 р. перейшов до установи британського Міністерства зовнішніх справ, в якій працював до виходу на пенсію.
Після закінчення війни став членом ініціативного комітету для заснування Союзу Українських Вояків у Польських Збройних Силах, який в січні 1946 р. оформився в Союз Українців у Великій Британії (СУБ). На основуючих зборах обраний першим секретарем СУБ, у 1947 і 1948 рр. – головою Контрольної Комісії. У 1947 р. був одним з ініціаторів заснування Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії. Призначений членом її Церковної Ради (1947-1948) та Генерального Церковного Управління (1948-1950). У 1948-9 рр. брав участь у заснуванні Союзу Українців бувших Вояків у Великій Британії, в травні 1949 р. був обраний його першим головою. З осені 1948 р. до квітня 1959 р. очолював Представництво Виконного Органу Української Національної Ради у Великій Британії.
Література
Руккас А. О. Михайло Опаренко – Український льотчик у Польських військово-повітряних силах у роки Другої світової війни // Вісник Черкаського Університету, Серія – Історичні науки. – 2011. – Випуск 202, частина ІІ. – С. 30-35.