А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Сальський Юрій [George Salsky] – льотчик, громадський діяч; народився 21 квітня 1915 р. в Києві (Україна; тоді – Російська імперія); помер 8 лютого 1996 р. в Оттаві (провінція Онтаріо, Канада).

Юрій Сальський

У листопаді 1920 р. виїхав з родиною з України до Польщі (під час еміграції уряду Української Народної Республіки (УНР), у якому його батько Володимир Сальський раніше був військовим міністром). Спочатку жив в таборі інтернованих у Каліші, а пізніше переїхав до Варшави, де навчався у французькому ліцею.

З вересня 1936 р. до червня 1939 р. навчався за спеціальністю пілота в польській Школі підхорунжих авіації в Дембліні (уряд УНР в еміграції передбачав, що він міг стати інструктором у майбутніх українських військово-повітряних силах). На початку Другої світової війни брав участь в обороні Польщі після німецького нападу на країну 1 вересня 1939 р. У середині вересня разом з іншим персоналом Польських збройних сил перейшов в Румунію, звідки був евакуйований у Францію. Після німецького вторгнення у Францію (травень-червень 1940 р.) був евакуйований у Сполучене Королівство де продовжував службу в Польських військово-повітряних силах під командуванням Королівських військово-повітряних сил Сполученого Королівства (див. Українці в Польських збройних силах під британським командуванням). З вересня 1943 р. служив інструктором пілотажу. Закінчив війну маючи британське звання «флайт-лейтенанта» (відповідне польському званню капітана).

Після закінчення війни став членом ініціативного комітету для заснування Союзу Українських Вояків у Польських Збройних Силах, який в січні 1946 р. оформився в Союз Українців у Великій Британії (СУБ). На основуючих зборах обраний членом першої Управи СУБ, у 1947 р. – головою Мирового Суду. У 1948-49 рр. займав посаду виконавчого директора СУБ. У 1947 р. був одним з ініціаторів заснування Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії. Призначений членом її Церковної Ради (1947-1948) та Генерального Церковного Управління (1950-1951). У 1948-9 р. брав участь у заснуванні Союзу Українців бувших Вояків у Великій Британії. Після поділу, який утворився під час річних загальних зборів СУБ у березні 1949 р., був одним із засновників Українського Бюро, на основі якого постало Об’єднання Українців у Великій Британії (ОУуВБ). Спочатку був головним виконавчим службовцем Бюро, із серпня 1949 р. членом ради Бюро, з березня 1950 р. членом ради ОУуВБ.

У 1951 р. емігрував до Канади. У 1952 р. працював в українській редакції Міжнародної служби Канадської Телерадіомовної Корпорації. У 1953 р. почав працювати для канадського Міністерства оборони в Оттаві. У 1958-70 рр. приділений до головного командування Повітряної оборони Північно-Американського Континенту у штаті Колорадо (США). Повернувшись в Оттаву продовжував працювати в Міністерстві оборони до виходу на пенсію в 1980 р. З 1980 до 1992 р. очолював Архівний комітет Державного центру УНР в екзилі. Був активним членом різних інших українських організацій та очолював оттавські відділення Конґресу Українців Канади та Суспільної Служби Українців Канади.

РК

Література

Яворський С. Св. п. Ю. Сальський // Свобода. – Джерзі-Сіті; Нью-Йорк, 1996. – 28 лютого. – С.3.

Руккас А. Українці в польській авіації (біографічні довідки) // Військово-історичний альманах. – Київ, 2006. – Ч. 1. – С. 56-58.