Гірняк Юстин [Justyn Hirniak] – священник Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), громадський діяч; народився 11 лютого 1877 р. у Бучачі (Тернопільська обл., Україна; тоді – австрійська Галичина); помер 16 липня 1958 р. у містечку Ремі (штат Пеннсильванія, США); похований на українському католицькому цвинтарі Св. Марії, Фокс-Чейс, Філадельфія.
Закінчивши богословські студії у Львові, 1 вересня 1899 р. був висвячений на священника. З вересня 1899 р. до січня 1902 р. був священником-помічником при парафії УГКЦ в с. Гвіздець (нині Івано-Франківська обл.). Коротко працював катехитом у школах в Коломиї, а на початку 1903 р. повернувся до душпастирської роботи, ставши парохом у с. Тязів (Івано-Франківська обл.). З 1912 р. працював катехитом у Станіславі (нині Івано-Франківськ; у 1772-1918 та 1939-1962 рр. – Станіслав, 1918-1939 рр. – Станиславів). Був заочним аспірантом при богословському факультеті Віденського університету, однак початок Першої світової війни не дозволив йому завершити докторат. В часі війни надавав духовну опіку в декількох селах, які залишилися без священників. У серпні 1915 р. став деканом Єзупільського деканату УГКЦ. У 1920 р. поселився в с. Ямниці (нині одне з найбільших сіл Івано-Франківської обл.), де в грудні того року став парохом. У 1928 р. був назначений радником Єпископської консисторії в Станиславові, а в 1932 р. – деканом Станиславівського деканату та почесним крилошанином при Єпископській капітулі. У Ямниці був також провідним громадським діячем. Був ініціатором відродження місцевого товариства «Просвіта» (заснованого 1896 р.) і його першим головою, одним із засновників місцевого відділення тіловиховного товариства «Сокіл» (1929 р.) та опікуном гуртка молодіжної організації Пласт. Був активним у різних українських організаціях у Станиславові, та членом Богословського Наукового Товариства у Львові.
Виїхавши в червні 1944 р. на відпочинок у Лемківщину, у зв’язку з наступом радянських військ на Західну Україну вже не повернувся до Ямниці. Через Чехословаччину дістався до Австрії, де в 1945 р. зупинився в Інсбруці. Інсбруцьким римо-католицьким єпископом був назначений деканом усіх українських таборів переміщених осіб і парохій в Тиролі. Сам став душпастирем УГКЦ в Інсбруці, де також був головою Братства св. Андрея. Згодом коротко жив у Міттенвальді в Німеччині.
Завдяки старанням апостольського візитатора для українців греко-католиків у Західній Європі єпископа Івана Бучка, у 1948 р. переїхав у Сполучене Королівство для душпастирської роботи в Українській Католицькій Церкві (УКЦ) у Великій Британії. У 1948-51 рр. був парохом УКЦ в м. Рочдейл у північно-західній Англії. Завдяки його заходам парафія отримала від місцевої Римо-католицької парафії церкву і церковний дім у виключне користування за мінімальну орендну плату. У 1950 р. став співініціатором (з Марією Лук’яненко) заснування в Рочдейлі першого в Сполученому Королівстві суботнього українського дитячого садка, і був його духовним опікуном.
У грудні 1951 р. виїхав у США, де працював священником-помічником при парафіях УКЦ у м. Нью-Гейвен (1951-56 рр.) та у Філадельфії (1957-58 рр.), і був духовним опікуном Пласту в США. Серед його публікацій – «Коротка біблійна історія Старого і Нового Завіта» (Станиславів, 1930), «Плян навчання релігії в народних школах» (Станиславів; 1932), «Малий катехізм християнсько-католицької релігії» (перевидано: Лювен, 1946), різні статті в «Українському житті» (Станиславів) та інших газетах у 1920-30-х роках. В останні роки життя працював над словником староцерковнослов'янської мови, який почав укладати ще в 1941 р.
Література
Помер крилошанин о. Юстин Гірняк // Свобода. – Джерзі-Сіті; Нью-Йорк, 1958. – 19 липня. – С. 1.
"Мій батько - о. Юстин Гірняк" - розповідає Микола Гірняк // Ямниця / І. Дейчаківський. – Львів, 1994. – С. 41-55.
О. Юстин Гірняк - провідник ямницької громади // Ямниця / І. Дейчаківський. – Львів, 1994. – С. 34-41.
Дейчаківський, І. Церква, священики в історії села // Ямничани / І. Дейчаківський. – Івано-Франківськ, 2002.
Гайдукевич Я. Взірцевий парох, людина, громадянин // Не перервати б духовності нитку... / Я. Гайдукевич. – Тернопіль, 2009. – С. 186-192.