А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Андрущенко Уляна [Uliana Andruszczenko] – педагог, громадська діячка; народилася 4 липня 1898 р. на хуторі біля м. Запоріжжя (Україна; тоді – м. Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія); померла 28 лютого 1986 р. в Дарбі, Англія (Сполучене Королівство); похована в Лестері.

Уляна Андрущенко

Дитинство провела в с. Капулівка (Дніпропетровська обл.), де закінчила початкову школу. Зацікавилася старовиною приглядаючись до археологічних розкопок, що їх у селі проводив історик Дмитро Яворницький. У 1917 р. закінчила гімназію в Запоріжжі. Відтак вступила до університету в Катеринославі (нині – м. Дніпро) однак навчання не закінчила через революційні події в Україні. Пізніше закінчила учительський технікум і до 1941 р. працювала учителькою в Кривому Розі. Під час Другої світової війни виїхала з Центральної України і жила якийсь час у Західній Україні. Перебуваючи у різних околицях регіону поглибила знання про українську народну вишивку, якою почала цікавитися ще в дитинстві. З наближенням німецько-радянського фронту виїхала до Праги а відтак дісталася до Німеччини. Там перебувала в таборах для переміщених осіб, в тому числі у Реґенсбурзі, де була активною в Об’єднанні українських жінок на еміграції.

У 1948 р. переїхала в Сполучене Королівство. Спочатку жила в м. Ладлоу, а відтак у Кіддермінстері (середня Англія), де працювала до виходу на пенсію на фабриці виробництва килимів. Відтак переїхала до Лестеру, де стала активною в місцевому гуртку Організації Українських Жінок у Великій Британії (ОУЖ). У 1960-64 і 1966-1973 рр. була членом головної управи ОУЖ: дві каденції (1960-61 і 1963-64 рр.) була заступником голови ОУЖ, а в інших роках – відповідальною за діяльність ОУЖ у сфері народного мистецтва. У 1964-66 рр. була головою контрольної комісії ОУЖ. Відіграла важливу роль у популяризації українського народного мистецтва, зокрема вишивки, серед українців у Великій Британії. Проводила курси і конкурси вишивання, організувала виставки, читала лекції в різних громадах. У Лестері створила колекцію творів мистецтва, на основі якої в 1964 р. був відкритий музей головної управи ОУЖ (який в 1971 р. був переміщений до Манчестера і названий Музеєм ім. Алли Горської). У 1963 р. увійшла в перший склад Кураторії Бібліотеки і Музею ім. Т. Шевченка в Лондоні (нині – Бібліотека і Архів ім. Т. Шевченка), і була обрана членом Президії Кураторії. Два роки була членом управи Спілки Українських Учителів і Виховників у Великій Британії. Була також активною в Українській Автокефальній Православній Церкві у Великій Британії. З вересня 1972 р. і майже до кінця життя жила в оселі Союзу Українців у Великій Британії «Кобзарівка» біля м. Дарбі.

Роман Кравець

Література

Відродження на чужині: 15-ліття діяльности ОУЖ у Великій Британії (1948-1963) / Ред. Г. Сесь та Н. Марченко. – Лондон, 1967. – С. 45-63, 114-116.

Знавець нар. мистецтва // Наше Життя. – Філадельфія, 1972. – Ч. 2. – С. 22.

Марченко Н. У пам’ять Уляни Андрущенко // Українська Думка. – Лондон, 1986. – 27 березня. – С. 4.

Остап’юк А. На свіжу могилу Уляни Андрущенко // Українська Думка. – Лондон, 1986. – Ч. 18-19 (Воскресіння Христове). – С. 6.