Воропай Олекса [Olexa Woropay], літературний псевдонім Олекса Степовий – етнограф, письменник, природознавець; народився 9 листопада 1913 р. в Одесі (Україна; тоді – Херсонська губернія, Російська імперія); помер 20 липня 1989 р. у м. Лідз, Англія (Сполучене Королівство); похований у м. Ведербі.
У 1928-1933 рр. навчався в агрономічному технікумі в с. Ерделівці на Одещині (нині – с. Гаївка, Кіровоградська обл.). Відтак працював дільничним агрономом на Вінничині, де був свідком подій Голодомору (які згодом виклав у розповідях «В дев'ятім крузі...»). У 1935 р. коротко навчався в сільськогосподарському інституті в Умані, звідки був виключений за соціальне походження. Після цього переїхав до Москви, де зміг вступити до сільськогосподарської академії, яку в 1940 р. закінчив із званням ученого агронома. Того ж року став заочним студентом Одеського університету, де вивчав етнографію і фольклор. Працював агрономом у м. Вознесенськ (Миколаївська обл.). Після німецького вторгнення на територію СРСР в червні 1941 р. переїхав в Північний Кавказ, а восени 1942 р. повернувся в Україну і поселився в с. Вороновиці на Вінничині. 1944 р. разом з дружиною подався на Захід і дістався до Німеччини, де перебував в таборах для переміщених осіб. З початку 1946 р. в таборі «Зомме-Казерне» (Авґсбурґ) продовжив студії з етнографії і фольклору у філії Українського Вільного Університету (УВУ), діяльність якого була відновлена в Мюнхені.
На початку березня 1948 р. прибув до Сполученого Королівства, де спершу працював на фабриці в Олдгамі. У листопаді 1949 р. переїхав до Лондона. З грудня 1949 р. до квітня 1951 р. працював на лондонській залізниці. З жовтня 1951 р. до березня 1952 р. був учителем російської мови у військовій школі. З жовтня 1953 р. до серпня 1954 р. був редактором тижневика «Українська Думка», а з вересня 1954 р. до вересня 1955 р. – місячника «За Єдність Нації». Продовжував студії і захистив дисертацію із слов’янської етнології на докторський ступінь від УВУ (1957 р.). Другий докторський ступінь за дисертацію із природничих наук отримав від УВУ в 1961 р. В серпні 1960 р. почав працювати у відділі міжбібліотечного абонементу урядового Департаменту науково-промислових досліджень. У вересні 1961 р., у зв’язку з переміщенням цього відділу до с. Бостон-Спа (поблизу м. Лідз, графство Йоркшир) і перетворенням його на Національну науково-технічну бібліотеку (нині – частина Британської бібліотеки), переїхав до містечка Ведербі. Працював в бібліотеці до виходу на пенсію у грудні 1978 р.
Був доцентом кафедри етнографії УВУ, керівником секцій етнографії Української Вільної Академії Наук та Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук, членом Інституту біології (Сполучене Королівство), Ботанічного товариства Британських Островів, Королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії, Центру для письменників в екзилі Міжнародного ПЕН-клубу, членом Ради Союзу Українців у Великій Британії (1959-60 р.), довголітнім членом контрольної комісії Товариства українських літераторів у Великій Британії.
Автор багатьох праць з етнографії, фольклору та мемуаристики, в тому числі: «Вогні в церкві: сучасні українські народні легенди» (Авгсбург, 1946), «Ясир» (Авгсбург, 1947) – про життя українців на примусових роботах у Німеччині, «Українські народні приповідки» (Лондон, 1952), повість «Пригоди Марка Чубатого» (Лондон, 1954), «Українські народні загадки» (Лондон, 1954), «В дев’ятім крузі...» (Лондон, 1953), «The Ninth Circle: Scenes from the Hunger Tragedy of Ukraine in 1933» (London, 1954), «The Ninth Circle: In Commemoration of the Victims of the Famine of 1933» (Cambridge, Mass., 1983), «Звичаї нашого народу», два томи (Мюнхен, 1958, 1966). Його праці також перевидавалися в Україні, особливо нарис «Звичаї нашого народу» (близько 10 видань у 1991-2013 рр.).
Література
Воропай О. В дорозі на Захід: Щоденник утікача. – Лондон, 1970. – (Передруки з журналу «Визвольний Шлях», 1967-1968).
Воропай О. Англія зблизька: Щоденник нового поселенця, три томи. – Лондон, 1971, 1974, 1980. – (Передруки з журналу «Визвольний Шлях», 1969-1978).
Woropay O. On the Road to the West (Diary of a Ukrainian Refugee. Abridged Version). – Wetherby, 1982.
Шкандрій Б. і О. Письменник, етнограф, природознавець // Визвольний Шлях. – Лондон, 1983. – № 12. – С. 1508-1515.
Воропай О. Живемо в Англії: Книга п’ята мого щоденника. – Лондон, 1984. – (Передруки з журналу «Визвольний Шлях», 1980-1984).
Пекарська Л. Довга дорога до наукового визнання // Українська Думка. – Лондон, 2014. – 4 січня. – С. 8-9, 11.
Глушко М. Воропай Олекса // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. – Том 3. – Львів, 2016. – С. 297-300.