Перрідон Яків [Jacques Perridon] – нідерландський священник Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ); народився 7 березня 1900 р. у Роттердамі (Нідерланди); помер 2 вересня 1965 р. у Нідерландах, похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
В Роттердамі закінчив гімназію ім. Еразма Роттердамського. Після візиту Митрополита Андрея Шептицького до Нідерландів 1921 р. (під час якого Шептицький закликав до дії з метою сприяння єдності між східним і західним християнством) переїхав до Львова на богословські студії в Генеральній греко-католицькій духовній семінарії. Вивчив українську мову і прийняв візантійський обряд, та в 1925 р. був висвячений на диякона, а в 1928 р. – на священника УГКЦ. 1930 р. назначений ректором Малої Семінарії УГКЦ у Львові, яка існувала незалежно від польської влади. У 1937 р. за діяльність в інтересах місцевого українського населення отримав заборону перебувати на території Польщі. Переїхав у Францію і в Парижі очолив новостворений душпастирський осередок для українців греко-католиків в тій країні.
Після смерті в 1938 р. священника Людвика Боського перейняв відповідальність за духовну опіку над українцями греко-католиками у Великій Британії. Час від часу прибував до Манчестера в Англії, щоб відправляти богослужіння для місцевої української громади. У серпні 1938 р. дав інтерв’ю лондонській католицькій газеті «Catholic Herald», в якому підніс справу переслідування українського культурного життя в Польщі, чим спричинив подальше обговорення даного питання в газеті. У 1946 р. призначений на посаду генерального вікарія – на Францію, Швейцарію та Люксембург – апостольського візитатора українців греко-католиків у Західній Європі єпископа Івана Бучка. До серпня 1949 р. в його юрисдикцію формально входили також парафії УКЦ у Великій Британії. З початку 1949 р. – член Наукового Товариства ім. Шевченка, відновленого після війни в Німеччині. У 1945-50 рр. – голова Української служби суспільної опіки у Франції. З 1952 р. був генеральним вікарієм на Бельгію, Нідерланди, Люксембург і Скандинавію.
Література
Наумович С. Приятель українців // Християнський Голос. – Мюнхен, 1965. – 10 жовтня. – С. 5.
«Помяніте мя пред Господем» // Християнський Голос. – Мюнхен, 1965. – 26 вересня. – С. 3-4.
Тесля І. Над свіжою могилою о. митрата Якова Перрідона: Спогад про Ректора Малої Семінарії у Львові // Свобода. – Джерзі-Сіті; Нью-Йорк, 1965. – 21 жовтня. – С. 4.
Небесняк Є. З червоної калини на червону рожу: до століття поселення українців у Манчестері, Великобританія: 1897-1997. – Рим; Львів; Манчестер, 1997.