Українці в Сполученому Королівстві
Інтернет-енциклопедія
А Б В Г Ґ Д
Е Є Ж З І Й
К Л М Н О П
Р С Т У Ф Х
Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є
Ж З И І Ї Й К Л
М Н О П Р С Т У
Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З
І Й К Л М Н О П Р С
Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Англійською

Організація Українських Націоналістів (ОУН) у 1929-1941 рр. [Organisation of Ukrainian Nationalists in 1929-1941] – підпільна організація, метою якої було встановлення незалежної української держави.

ОУН засновано 1929 р. у Відні шляхом об’єднання декількох націоналістичних організацій, активних на західноукраїнських землях під владою Польщі, а також у Чехословаччині й інших країнах Європи. Організацію очолював Провід Українських Націоналістів (ПУН), члени якого перебували переважно поза Україною. Діяльністю на західноукраїнських землях керувала Крайова Екзекутива ОУН.

У контексті заходів для здобуття міжнародної підтримки української справи, ПУН призначив представника ОУН у Сполученому Королівстві в особі Євгена Ляховича, який перебував у Лондоні з 1933 до 1935 р. Його наступником став Степан Давидович, який прибув до Сполученого Королівства 1938 р. і заснував у Лондоні Українську Національну Інформаційну Службу, яку вів до 1941 р.

Після вибуху Другої світової війни проявилися розбіжності щодо стратегії між ПУН, очоленим з 1938 р. Андрієм Мельником, та провідними довоєнними членами ОУН на західноукраїнських землях, серед яких виділявся Степан Бандера. Внаслідок цього у 1940-1941 рр. ОУН розкололася на дві організації, очолені Бандерою і Мельником, які стали відомі як Організація Українських Націоналістів (бандерівців), або ОУН(б), та Організація Українських Націоналістів (мельниківців), або ОУН(м). Після закінчення війни виник конфлікт в ОУН(б) на еміграції, який привів до створення у 1954-1956 рр. окремої Організації Українських Націоналістів за кордоном (ОУНз).

РК

Література

Мартинець В. Українське підпілля: Від У.В.О. до О.У.Н. – Вінніпеґ, 1949.

ОУН 1929-1954: Збірник статтей у 25-ліття ОУН. – На чужині, 1955.

Прокоп М. Організація Українських Націоналістів // Енциклопедія Українознавства: словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. – Том 5. – Париж; Нью-Йорк, 1966. – С. 1863-1867.

Мірчук, П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів: Перший том, 1920-1939. – Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968.

Євген Коновалець та його доба / Ред. Ю. Бойко. – Мюнхен, 1974.

Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Том 1. 1927-1930 / Упор. Ю. Черченко, О. Кучерук. – Київ, 2005.

Патриляк І. К. Організація українських націоналістів // Енциклопедія історії України. – Т. 7, Мл-О. – Київ, 2010. – С. 610-618.

Shkandrij, M. Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956. – New Haven and London, 2015.