Український Інститут у Лондоні [Ukrainian Institute London] – центр освітньо-культурної діяльності, пов’язаної з Україною.
Центр був заснований 1979 р. при лондонському Українському Релігійному Товаристві «Свята Софія» (УРТСС), з ініціативи Йосифа Сліпого, тодішнього голови Української Греко-Католицької Церкви. Спочатку діяв, як лондонська Філія Українського Католицького Університету (УКУ) ім. св. Климентія в Римі. 2004 р., після того, як УКУ в Римі був підпорядкований новоствореному УКУ у Львові, лондонську філію також підпорядковано безпосередньо львівському УКУ. На початку 2005 р. філія прийняла назву Український інститут. У 2016 р. Інститут був зареєстрований, як благодійна організація на чолі з Радою повірених, і став незалежним від УРТСС, при цьому залишаючись філією УКУ. Діяльність Інституту, яка від заснування була відкрита для всіх, незалежно від віросповідання, спочатку була скерована головно на українську громаду в Лондоні та в околиці. У зв’язку із збільшенням зацікавлення Україною зі сторони британського суспільства після того, як країна стала незалежною, діяльність згодом спрямовано на ширшу аудиторію. Використовуючи дистанційні заходи під час і після пандемії COVID-19 Інститут також поширив свою аудиторію за межі околиці Лондона і Сполученого Королівства.
У 1980-х і 1990-х роках Інститут організував семінари з українознавства для студентів і випускників британських вищих навчальних закладів. Рівночасно проводилися публічні лекції, доповідачами на яких були переважно науковці та інші видатні особи, як українці так і неукраїнці, зі Сполученого Королівства та інших країн. Такі публічні заходи продовжуються донині, хоча первісні лекції з плином часу здебільшого замінено на менш формальні виклади, панельні дискусії, презентації книжок тощо, з участю широкого кола українських та неукраїнських доповідачів зі Сполученого Королівства, України та інших країн. З початку існування Інституту донині також проводиться в ньому викладання української мови як другої або іноземної, головно для неукраїнців. Почавши в невеликому масштабі, зі середини 2000-х років обсяг викладання поширюється з огляду на зростаючу кількість студентів із різними рівнями знання мови. Протягом близько десятиліття з 1984 р. Секція українських мистців і мистецтвознавців, створена при Інституті, час від часу проводила зустрічі й організувала виставки творів своїх членів та інших мистців, а з 2009 р. відбуваються зустрічі Читацького клубу, на яких дискутуються твори української літератури. Уроки англійської мови для мігрантів з України проводилися в 2011-2014 рр. і були відновлені в 2022 р. Протягом свого існування Інститут зорганізував низку інших заходів, в тому числі конференції, виставки, музичні й театральні виступи, покази кінофільмів, дистанційні семінари та конкурс із літературного перекладу. Крім власної діяльності Інститут щораз частіше проводить заходи у партнерстві з різними британськими, українськими та іншими академічними та культурними установами.
Директори Інституту: Петро Цимбалістий (1979-2004), Марта Єнкала (2004-2010), Андрій Гундер (2010-2015), Марина Песенті (2015-2020), Олеся Хромейчук (2020- ). Голова Ради повірених: Роберт Брінклі (2016-2022), Урсула Вуллі (2022- ).