Дмоховський Леонтій-Людомир [Leon Dmochowski] – лікар-вірусолог, експериментальний онколог, науковець; народився 1 липня 1909 р. у Тернополі (Україна; тоді – австрійська Галичина); помер 26 серпня 1981 р. у м. Мехіко (Мексика), похований у м. Гюстоні (штат Техас, США).
У 1927 р. закінчив українську чоловічу гімназію в Перемишлі і в 1928–33 рр. навчався на медичному факультеті Львівського університету, де здобув ступінь бакалавра. У 1934–35 рр. працював лікарем загального профілю в університетській клініці у Львові. Згодом здобув наукову стипендію Фундації імені Я. Потоцького для досліджень раку і переїхав до Варшави, де в 1935–38 рр. працював асистентом у науково-дослідній лабораторії онкології при відділенні бактеріології та експериментальної медицини Державного інституту гігієни Польщі. В 1937 р. здобув ступінь доктора медицини у Варшавському університеті.
У 1938 р. переїхав до Сполученого Королівства, де в Лондоні працював у недержавному науково-дослідному інституті онкології (Imperial Cancer Research Fund, нині – Cancer Research UK): 1938–39 рр. – стипендіат, а в 1939–46 рр. – науковий співробітник цього інституту. У цей період опублікував 5 статей у спеціалізованих медичних журналах («British Medical Journal», «British Journal of Experimental Pathology», «British Journal of Cancer», «Journal of Pathology and Bacteriology»). У 1946 р. переїхав у м. Лідз, де працював дослідником і викладачем на кафедрі експериментальної патології та досліджень раку при медичному факультеті Лідзького університету. Одночасно викладав мікробіологію. У 1949 р. здобув у Лідзькому університеті другий докторат із медицини, а в 1950 р. став доцентом університету. У цей період опублікував ще 24 статті у наукових журналах («Advances in Cancer Research», «British Medical Journal», «Journal of the National Cancer Institute», «Acta – Unio Internationalis Contra Cancrum», «Annals of the New York Academy of Sciences»), зокрема у «Lancet» (1947) і «Nature» (1947, 1948, 1950, 1951). У 1951 р. отримав запрошення прочитати цикл лекцій з онкології у США і виступав із доповідями у медичних центрах американських університетів. В 1953-1954 навчальному році був доцентом-візитатором з мікробіології у Коледжі терапевтів та хірургів Колумбійського університету (Columbia University College of Physicians and Surgeons) в Нью-Йорку. В 1949-1955 рр. – консультант Адміністрації ООН з допомоги та відновлення (United Nations Relief & Rehabilitation Administration, UNRRA). Член британського Королівського медичного товариства, Королівського товариства тропічної медицини та гігієни, Британського товариства загальної мікробіології, Товариства патології Великобританії та Ірландії (з 1942 р.).
Залишившись на постійне проживання у США, в 1954 р. переїхав з Нью-Йорка до м. Гюстона, де в 1954–55 рр. був професором з анатомії у Медичному коледжі університету Бейлор (Baylor University College of Medicine) і консультантом у Клініці та Онкологічному інституті ім. М. Д. Андерсона (M. D. Anderson Hospital & Tumor Institute, нині – Центр досліджень раку ім. М. Д. Андерсона при Техаському університеті). З 1955 р. працював у цьому закладі: завідувач секції вірусології та електронної мікроскопії (1955–65), виконувач обов’язків завідувача новоствореного відділу вірусології (1965–66), а з 1966 р. – професор і завідувач відділу вірусології. Одночасно обіймав посаду професора експериментальної патології на Післядипломному факультеті медицини Техаського університету (з 1955 р.), а відтак (з 1965 р.) – професора вірусології на новоствореному Післядипломному факультеті біомедичних наук Техаського університету. Крім того, з 1955 р. був також клінічним професором у Медичному коледжі Університету Бейлор. У 1966 р. викладав у якості заслуженого лектора в Медичному коледжі штату Джорджія (м. Оґаста). Після виходу на пенсію (у 1974 р.) продовжував працювати в Центрі ім. Андерсона в якості професора-емерита. Основні наукові зацікавлення – вірусологія, експериментальна онкологія, імунологія та серологія пухлин, ендокринологія, електронна мікроскопія при ракових захворюваннях. Автор i спiвавтор понад 450 наукових праць, а також розділів у кількох монографіях. Основоположник наукової школи вірусології в онкології. Одним із перших у світовій науці відкрив вірусне походження низки злоякісних пухлин (1953 р.), першим ініціював застосування електронної мікроскопії в онковірусології; першовідкривач вірусів, що викликають лейкоз у тварин, своїми дослідженнями довів наявність таких вірусів у людини.
Член Українського лікарського товариства у Львові, Українського лікарського товариства Північної Америки; з 1959 р. – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка у США (від Математично-природописно-лікарської секції). Член Американської асоціації досліджень раку, Товариства електронної мікроскопії Америки, Товариства експериментальної біології і медицини, Американського товариства мікробіології, Нью-Йоркської академії точних наук, Американського товариства досліджень лейкемії (член управи з 1966 р., у 1966-1970 рр. – член наукової ради), Панамериканського товариства онкоцитології. Почесний член Чилійського товариства канцерології.
Література
Гординський В. Д-р Леонтій Людомир Дмоховський // Лікарський вісник. – Grosse Pointe (MI), 1974. – Ч. 2. – С. 59–60.
Осінчук Р. Проф. д-р мед. Леонтій Людомир Дмоховський // Пропам’ятна книга з нагоди 25-ліття УЛТПА (1950–1975). – Нью Йорк, 1975. – С. 354-357.
Ukrainians in North America / Ed. by D. M. Shtohryn. – Champaign (IL), 1975. – P. 59.
Воробець Р. Леонтій-Людомир Дмоховський (1909–1981). Біографічний нарис життя і праці // Лікарський вісник. – Чикаґо, 2005. – Ч. 2. – С. 62–65.