Практична транскрипція англомовних власних назв
Англомовні географічні, особові та інші умовні власні назви звичайно передаються українським алфавітом шляхом практичної транскрипції – замінюючи літери і літеросполучення англійських слів відповідними українськими літерами, щоб якнайближче відтворити звучання даних слів. При цьому також частинно використовуються елементи транслітерації – тобто передачі англійських літер, одну за другою, відповідними українськими згідно з певною системою. Застосування чистої транслітерації – як у випадку передачі українських назв англійським алфавітом – не практикується, через те, що в англійській мові одні й ті самі літери чи літеросполучення можуть мати різне звучання в різних словах.
Немає, однак, єдиної цілісної системи правил передачі англомовних власних назв українським алфавітом. Створенню такої системи не сприяють фонетичні особливості англійської мови і відсутність в українській мові точних засобів передачі деяких англійських звуків. Певні правила знаходяться в чинному «Українському правописі», однак вони далеко не вичерпні. Існують традиційні форми передачі українською мовою окремих англомовних власних назв, однак між ними бувають непослідовності та інші недоліки. Багато англомовних назв в цій енциклопедії рідко появляються в український текстах і тому не мають усталених українських форм.
З огляду на вищесказане, редакція енциклопедії поступово розробляє власну систему правил транскрипції для потреб енциклопедії. В основному вона базована на принципі передачі слів відповідно до їх звучання у стандартній британській вимові. При цьому застосовуються також елементи транслітерації для того, щоб принайменше в якійсь мірі уможливити відтворення оригінальних форм написання даних англійських назв. Важливіші правила – такі, що стосуються складніших щодо транскрипції англійських літер чи літеросполучень – подаються нижче. Винятково, деякі найбільш поширені назви передаються з дотриманням (або частковим дотриманням) їхніх усталених українських форм, навіть якщо це суперечить згаданим правилам.
Важливіші правила
| Англійські літери/літеросполучення * | Відповідні українські літери і приклади застосування | ||
|---|---|---|---|
| a | коли звучить, як [æ] | а | Manchester – Манчестер, Thatcher – Татчер |
| e | коли звучить, як [ǝ] | е | Cheltenham – Челтенгам, Tufnell – Тафнелл |
| ey | у наголошеному складі, коли звучить, як [eɪ] | ей | Strathspey – Стратспей, Heylyn – Гейлін |
| у наголошеному складі, коли звучить, як [iː] | і | Seymour – Сімур | |
| у ненаголошеному складі | і | Jersey – Джерзі, Godfrey – Ґодфрі | |
| ow, ough тощо | коли звучать, як [aʊ] | ау | Slough – Слау, Howard – Гауерд |
| o, ow, ough, eaux тощо | коли звучать, як [əʊ] | оу | Stoke – Стоук, Cordeaux – Кордоу; (виняток: Glasgow – Ґлазґо) |
| u | коли звучить, як [ʌ] | а | Rugby – Раґбі, Tufnell – Тафнелл; (виняток: Ulster – Ольстер) |
| u | коли звучить, як [ɜː] | и | Burton – Биртон |
| g | коли звучить, як [g] | ґ | Gloucester – Ґлостер, Godfrey – Ґодфрі |
| h | коли звучить, як [h] | г | Hampstead – Гампстед, Hughes – Гюз |
| ham | коли звучить, як [ǝm] | гам | Oldham – Олдгам |
| ng | коли звучить, як [ŋ] | нґ | Nottingham – Ноттінґгам, Teeling – Тілінґ |
| s | коли звучить, як [z] | з | Leeds – Лідз, Matthews – Маттьюз |
| th | коли звучить, як [θ] | т | Thetford – Тетфорд, Guthrie – Ґатрі |
| коли звучить, як [ð] | д | Rotherham – Родергам | |
| w | коли звучить, як [w] | в | Swindon – Свіндон, Edward – Едвард; (виняток: Wales – Уельс) |
* У квадратних дужках [ ] подаються символи фонетичного алфавіту, які віддають звучання даних англійських літер або літеросполучень у стандартній британській вимові.