Головна А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Меню Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Англійською

Дипломатична місія УНР – дипломатичне представництво уряду Української Народної Республіки (УНР), яке діяло в Лондоні в 1919-21 роках.

До первісного складу місії, затвердженого 28 січня 1919 р., ввійшли Микола Стаховський (голова), Маркіян Меленевський і Ярослав Олесницький (радники), Л. Базилевич і С. Шафаренко (аташе), та шість службовців. Місія прибула до Лондона в травні 1919 р. Спочатку містилася за адресою: 38 Kensington Mansions, Trebovir Road, London SW5, а з жовтня 1919 р. – 75 Cornwall Gardens, London SW7.

Члени лондонської місії УНР: 1 зліва - С. Шафаренко, 3 - М. Меленевський, 4 - М. Стаховський (голова), 5 - Я. Олесницький

Члени лондонської місії УНР: 1 зліва - С. Шафаренко, 3 - М. Меленевський, 4 - М. Стаховський (голова), 5 - Я. Олесницький

Місія не мала офіційного визнання британського уряду. Її основною метою було добитися визнання УНР Британією, одержання моральної і матеріальної допомоги для України, і встановлення комерційних відносин між Україною і Британією. Місія також поширювала інформацію і публікації про Україну. Із липня 1919 р. до лютого 1920 р. виходив щотижневий бюлетень місії «The Ukraine». У 1919 р. завдяки старанням місії в Манчестері засновано політично-допомогове товариство «Самопоміч». У лютому 1920 р. місія надала організаційну підтримку Українській республіканській капелі, створеній урядом УНР, яка під час турне в Західній Європі дала ряд концертів у Лондоні.

У вересні 1919 р. Микола Стаховський уступив з керівництва місії через стан здоров’я, і тимчасовим повіреним у справах був назначений Ярослав Олесницький. У січні 1920 р. до Лондона прибув новий голова місії Арнольд Марґолін. У липні того ж року Марґолін подав заяву про відставку, яка була прийнята в серпні, і черговим головою місії став Ярослав Олесницький. Серед інших працівників місії були Марко Вішніцер, Антін Хлопецький, Ірина Добродієва, Микола Горбенко.

Із середини 1920 р., у зв’язку з послабленням позицій УНР і закріпленням радянської влади в Україні, місії поступово ставало важче виконувати своє завдання, особливо після того, як уряд УНР був змушений виїхати в еміграцію. У 1921 р. Олесницький повернувся до Львова. У 1923-24 рр. діяльність місії в певній мірі продовжував Роман Смаль-Стоцький, який був представником уряду УНР в еміграції під час наукового стажування в Англії.

Роман Кравець

Література

Ukrainian Problems. A Collection of Notes and Memoirs Etc. Presented by The Ukrainian Special Diplomatic Mission in London to the British Foreign Office, Ministers and other Persons and Institutions. – London, 1919.

Margolin A. D. , From a Political Diary: Russia, the Ukraine, and America, 1905-1945. – New York, 1946.

Галайчук Б. Дипломатія // Енциклопедія Українознавства: словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. – Том 2. – Париж; Нью-Йорк, 1955-57. – С. 511-514.

Українські дипломатичні заходи в британського уряду // Стахів М. – Україна в добі Директорії УНР. – Том 6. – Скрентон (США), 1965. – С. 33-44.

Кучик О. Діяльність дипломатичної місії УНР у Лондоні (1919-1920) // Українська Думка. – Лондон, 2008. – 19 січня. – С. 6-7.