Головна А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Меню Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Англійською

Закоморний Микола [Mykola Zakomorny] – хімік, спеціаліст у галузі біохімії; народився 21 листопада 1901 р. у м. Ясинувата (Донецька обл., Україна; тоді – селище Ясиновате, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія); помер 20 лютого 1982 р. в с. Оффлі, графство Гартфордшир, Англія (Сполучене Королівство).

Микола Закоморний

Здобув неповну середню освіту в Єнакіївській комерційній школі (1913-1918 рр.), оскільки навчання перервала війна. У березні 1920 р. вступив у лави Армії Української Народної Республіки і відтак брав участь у боротьбі за українську державність, спочатку в ранзі чотового (підстаршина), а згодом був підвищений до звання хорунжого. Після поразки визвольних змагань під час відступу перейшов з військовими частинами р. Збруч (1920 р.), згодом перебував у таборах для інтернованих вояків у Польщі. Навчався в реальній школі в таборі у м. Щипйорно, відтак закінчив гімназію ім. Тараса Шевченка в таборі в Каліші. У 1924 р. виїхав у Чехословаччину, де вступив на хіміко-технологічний відділ інженерного факультету Української господарської академії в Подєбрадах. 1928 р. проходив практику в Галичині на нафтопереробному заводі у Дрогобичі. 1929 р. закінчив академію з дипломом інженера-хіміка (технолога). У Чехословаччині також був активним діячем у молодіжній організації Пласт. Опублікував декілька статей про Пласт у журналі «Молоде життя» та інших виданнях. Відтак переїхав у Польщу, де в 1929-1942 рр. працював у Познанському університеті: з 1932 р. – асистент, а згодом (після здобуття 1939 р. докторату з біохімії) – ад’юнкт (науковий співробітник) кафедри агрономічної технології (Zakład Technologii Rolniczej) цього університету. У цей період опублікував у співавторстві кілька посібників польською мовою та низку наукових праць німецькою мовою в журналі «Biochemische Zeitschrift». Основні наукові зацікавлення – хімічні процеси в органічних сполуках під впливом грибків плісені, біохімічні дослідження складників пивного хмелю.

Наприкінці Другої світової війни виїхав у Німеччину, де з 1944 р. перебував у таборах для переміщених осіб, а в 1945-1947 рр. викладав хімію на посаді професора Українського технічно-господарського інституту в Мюнхені. Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Львові (з 13 липня 1942 р.) та післявоєнного НТШ у Німеччині (з 8 червня 1947 р.). Один із найперших дійсних членів відновленого НТШ.

Того ж року емігрував у Сполучене Королівство, в м. Манчестер, де наприкінці лютого 1948 р. очолив наукову лабораторію філії Інституту пивоваріння (Institute of Brewing) при Манчестерському муниціпальному технологічному коледжі (Manchester Municipal College of Technology). На цій посаді працював до 1950 р., а після цього переїхав у м. Лутон, де обійняв посаду головного хіміка-технолога (керівника дослідного відділу) на пивоварному підприємстві «J. W. Green, Ltd» (з 1954 р. – «Flowers Breweries Ltd»). З червня 1951 р. – член Інституту пивоваріння. У цей період опублікував дві наукові праці в журналі Інституту пивоваріння (Journal of the Institute of Brewing). У 1962 р. переїхав мешкати у с. Оффлі неподалік від Лутона і продовжував працювати у «Flowers Breweries» до виходу на пенсію у листопаді 1966 р. Член Товариства українських інженерів у Великій Британії, створеного в січні 1951 р.

Серед його публікацій – Dymitr Tiukow, Mikołaj Zakomorny, «O tryptofanie w mleku krowiem» (Poznań, 1934), Tadeusz Chrząszcz, Mikołaj Zakomorny, «Teoria i praktyka gromadzenia kwasu cytrynowego przez pleśniaki w procesach biochemicznego rozkładu cukru» (Poznań, 1934), Tadeusz Chrząszcz, Mikołaj Zakomorny, «Degeneracja biochemicznych własności silnie kwaszących kultur Aspergillus niger» (Poznań, 1939).

Юрій Б. Ковалів

Література

Іванис В. Стежками життя. Кн. 5 «На чужині». – Новий Ульм, 1962. – С. 56, 64, 126.

Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР. – Том 1. – Київ, 2015. – С. 247-248.