Українці в Сполученому Королівстві
Інтернет-енциклопедія
А Б В Г Ґ Д
Е Є Ж З І Й
К Л М Н О П
Р С Т У Ф Х
Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є
Ж З И І Ї Й К Л
М Н О П Р С Т У
Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З
І Й К Л М Н О П Р С
Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Англійською

Школи українознавства і дитячі садки – регулярні заняття під час вихідних днів, організовані українською громадою в Сполученому Королівстві (СК) для дітей і молоді, з метою формування в них свідомості українського походження.

До 1955 р.

Перші школи й садки були ініційовані при кінці 1940-х і на початку 1950-х років, переважно в північній Англії, де після Другої світової війни поселилося найбільше українців. Спочатку в них виховувалися діти, які приїхали до СК після війни разом з батьками, а з часом – і діти, які народилися в СК. 1948 р. в Брадфорді Віра Смерека започаткувала школу, яка спершу існувала при місцевому Відділі Союзу Українців у Великій Британії (СУБ), а з 1949 р. – при Відділі Об’єднання Українців у Великій Британії (ОУуВБ) і місцевій парафії Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії (УАПЦ-ВБ). У Рочдейлі Марія Лук’яненко провадила дитячий садок у власному домі в 1950-1952 рр., після чого садок був перенесений до домівки місцевого Відділу СУБ. Наприкінці 1951 р. в Болтоні місцева парафія Української Католицької Церкви у Великій Британії (УКЦ-ВБ) заснувала школу, яка 1956 р. була перенесена до Відділу СУБ. 1952 р. почала діяти школа при парафії УАПЦ-ВБ в Олдгамі. У Лондоні деякий час у центральному будинку СУБ професійні вчителі проводили навчання дітей за особистою домовленістю з батьками. З 1953 р. почала рости мережа шкіл при Відділах СУБ, і до кінця 1954 р. їх вже було 14, при восьми з яких діяли також дитячі садки.

1955-1991 рр.

Розвиток шкіл при СУБ посилився після того, як у серпні 1955 р. була створена Спілка Українських Вчителів у Великій Британії (СУВ), як секція СУБ (спочатку під назвою Спілка Українськиx Учителів і Виховників). Переважно за допомогою батьківських комітетів, створених при Відділах СУБ, СУВ почав розробляти систему шкіл для дітей віком від шести років, та дитячих садків для вікової групи від трьох до шістьох років. До кінця 1960-х рр. при Відділах СУБ засновано понад 60 шкіл, хоч деякі з них проіснували лише короткий час, залежно від кількості учнів та наявності вчителів. 17 шкіл діяли менше, ніж п’ять років, 18 шкіл – 5-17 років, 15 шкіл – 21-39 років, та 12 шкіл – 48 років або більше (у містах Аштон-андер-Лайн, Болтон, Брадфорд, Вулвергамптон, Гаддерсфілд, Дарбі, Ковентрі, Лестер, Лондон, Манчестер, Ноттінґгам, Рочдейл). У середині 1960-х рр. було понад 40 активних шкіл, і в навчальному році 1966-67 загальна кількість учнів зросла до майже 2 500. Після цього кількість шкіл поступово зменшувалася. У навчальному році 1990-91 було 16 шкіл, в яких навчалося бл. 460 учнів.

У різних роках у декількох містах (в тому числі Брадфорд, Лідз, Манчестер, Олдгам, Рочдейл) існували школи при парафіях УАПЦ-ВБ, при Відділах ОУуВБ, або за спільної підтримки УАПЦ-ВБ та ОУуВБ. У Брадфорді з 1958 р. діяла також недільна школа при парафії УКЦ-ВБ. Школу провадили Сестри Служебниці і вона проіснувала до 1990-х рр. Наприкінці 1960-х рр. школа мала понад сто учнів.

Для шкіл у системі СУБ, СУВ розробив навчальну програму, розраховану на групу «передшкілля» та шість класів, а згодом продовжив її до десятого класу. Кількість діючих класів у школі переважно збільшувалася з переходом старших учнів до вищих класів і приходом нових учнів до нижчих. Біля десяти найбільших шкіл могли забезпечити функціонування повного комплекту класів, а інші – лише сім класів або менше.

Шкільні заняття відбувалися щотижня (крім канікул) переважно протягом трьох годин, у більшості шкіл в суботу, а в деяких – у неділю. Серед учителів у ранніх роках були такі, що здобули вчительські дипломи ще до Другої світової війни або вже після приїзду до СК, і такі, що не були професійними вчителями, маючи лише відповідну загальну освіту. У пізніх 1960-х рр. у школах почали працювати професійні і непрофесійні вчителі з-поміж нащадків післявоєнних поселенців, і в 1980-х рр. вони вже становили більшість серед учителів.

Основними предметами навчання були українська мова, історія й географія України, та історія української літератури. Школи користувалися підручниками, виданими в СК (заходами СУВ) та в інших країнах української діаспори. У більших школах відбувалося навчання релігії, яке проводили священики або Сестри Служебниці УКЦ-ВБ та священики УАПЦ-ВБ. У школах, в яких навчання продовжувалося до 10 класу, при кінці останнього року учні складали випускні екзамени. У декотрих школах в окремих класах проводилася підготовка учнів, які вирішували складати британський державний екзамен з української мови, який існував у 1954-1997 рр. (до 1987 р. в системі General Certificate of Education, Ordinary Level, а відтак – General Certificate of Secondary Education). Школи сприяли національно-культурному формуванню учнів також шляхом підготовки їх до виступів у шкільних відзначеннях Свята Святого Миколая, роковин Тараса Шевченка та Свята Матері.

Після 1991 р.

Після 1991 р. школи загалом продовжували функціонувати, як раніше, хоч кількість учнів з-поміж нащадків післявоєнних поселенців та кількість шкіл далі зменшувалися. Водночас до декотрих шкіл, зокрема в Лондоні та Манчестері, почали ходити діти новоприбулих іммігрантів з України, і на даний час вони становлять більшість учнів у школах в країні. У навчальному році 2017-2018 було вісім діючих шкіл при Відділах СУБ, у містах Брадфорд, Волтам Кросс, Ґлостер, Ковентрі, Лідз, Лондон, Манчестер, Ноттінґгам (хоч не всі були під керівництвом СУВ). Із майже 400 учнів у цих школах, 196 були в лондонській школі, 96 в манчестерській, та 30 в школі у Волтам Кросс (на північній окраїні Лондона). Крім цього, велике зосередження новоприбулих іммігранів в Лондоні зумовило створення нових шкіл, в тому числі школи «Українське коло» (з 2017 р. – «Соняшник»), організованої 2007 р. з приватної ініціативи на південному сході Лондона, та школи заснованої 2013 р. при лондонській парафії УАПЦ-ВБ.

У декотрих школах після 1991 р. почали працювати новоприбулі вчителі з України, і на даний час вони становлять більшість серед усіх учителів. У молодших класах шкіл СУБ дедалі більше використовуються навчальні матеріали створені в Україні, а для старших класів (6-10) СУВ видала нові матеріали для підготовки до випускних екзаменів за новою навчальною програмою СУВ, впровадженою наприкінці 1990-х рр. До складу учнів шкіл входять діти, які прибули з України разом з батьками; діти, які народилися в СК після того, як батьки прибули з України; та діти, чиї батьки народилися в СК. Внаслідок цього серед учнів, які вступають до шкіл, бувають значні розбіжності щодо рівня володіння українською мовою, і в деяких школах засновано окремі групи вивчення української як другої мови.

Роман Кравець

Література

І. М. Конференція учителів і виховників: ІІ – в Манчестері // Українська Думка. – Лондон, 1955. – 27 жовтня. – С. 2.

Марченко І. 5 років СУУВ // Українська Думка. – Лондон, 1960. – 25 серпня. – С. 3-4.

Пропам’ятна книга 15-ліття Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії (1947-1962) / Ред. С. Молчанівський. – Лондон, 1962. – С. 76-77, 100-102, 120, 145.

Ревіляк М. Українське шкільництво у В. Британії // Українська Думка. – Лондон, 1968. – 25 січня. – С. 6.

Вівчарук С. Наша Церква у Великій Британії: Виховання і шкільництво, Церковні школи // Наша Церква. – Лондон, 1968. – Ч. 3-4 (84-85). – С. 13-16.

Роснецький К., Білинський М., Бахмат М. Спілка Українських Учителів і Виховників // Українська Думка. – Лондон, 1979. – 19 липня. – С. 4.

Нарис історії Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії (1947-1987) / Упор. С. Богатирець. – Лондон, 1988. – С. 301, 430, 465, 493, 526.

Альманах Школи Українознавства в Лондоні: 1955-1990 / Ред. С. М. Фостун. – Лондон, 1990.

Рафалюк П. Школа українознавства при Відділі СУБ // Спогади в 45-ліття заснування Ноттінґгамського Відділу Союзу Українців у Великій Британії / П. Рафалюк. – Том 1. – Ноттінґгам, 1996. – С. 117-125.

Школа Українознавства ім. Т. Г. Шевченка, Брадфорд: 1953-2003 / Ред. Я. Василюк, М. Данильчук, О. Флетчер. – Брадфорд, 2003.

Щигельська Г. Школи українознавства в системі Союзу Українців у Великій Британії // Буковинський журнал. – Чернівці, 2003. – Ч. 2. – С. 219-227.

Мандзій Ґ. Спілка Українських Учителів і Виховників (Секція СУБ): Звіт діяльности за 2006-2009 роки // Українська Думка. – Лондон, 2010. – 25 вересня. – С. 4.

60-ліття школи: Школа Українознавства ім. Т. Шевченка м. Манчестер, 1954-2014. – Манчестер, 2014.