Головна А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Меню Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Англійською

Допомогова діяльність – сукупність заходів організованої української громади в Сполученому Королівстві (СК), спрямованих на надання матеріальної допомоги та іншої підтримки українцям в СК та поза ним.

1919 р. українці в Манчестері заснували товариство «Самопоміч» з метою надання моральної і матеріальної допомоги тогочасній Україні. У 1945-48 рр. у Лондоні діяло Центральне Українське Допомогове Бюро, а в Манчестері – Український Допомоговий Комітет у Великій Британії, які допомагали українським переміщеним особам та біженцям, які знаходилися на західноєвропейському континенті після закінчення Другої світової війни.

У перших роках свого існування Союз Українців у Великій Британії (СУБ) присвячував особливу увагу наданню допомоги післявоєнним поселенцям у таких справах, як переїзд до СК, облаштування в новій країні, спровадження членів родини до країни, еміграція із СК за океан тощо. У 1948 р. СУБ створив Комісію Допомоги Українському Студентству у Великій Британії (КоДУС), з метою надання українцям стипендій на вищі студії в СК або Ірландії. В рамках СУБ діяв також фонд допомоги інвалідам і хворим особам, які втратили працездатність під час війни. У 1949 р. СУБ придбав садибу в Південній Англії, де влаштовано Інвалідську оселю для надання притулку інвалідам – колишнім воякам дивізії «Галичина», яких при кінці 1948 р. британський уряд намагався вивезти з країни. Після створення Об’єднання Українців у Великій Британії, подібною допомоговою діяльністю займалася і ця організація. В міру того, як поселенці влаштовували життя в країні, їхня потреба на допомогу зі сторони громадських організацій поступово зменшувалася.

У зв’язку з кампаніями в обороні українських політичних в’язнів в СРСР (див. Інформаційно-політична діяльність), особливо в 1970-х рр., організувалися акції писання листів підтримки політв’язням, а їхнім родинам надсилалася матеріальна допомога. Подібну допомогу спрямовано також священикам і черницям підпільної Української Греко-Католицької Церкви, а згодом й Української Автокефальної Православної Церкви. З розвитком лібералізації політичного режиму в СРСР у другій половині 1980-х рр. пожвавилася діяльність громадських організацій у СК в напрямі надання допомоги населенню України, наприклад: після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р. організувалася допомога потерпілим; при кінці 1980-х і на початку 1990 х рр. Українське Релігійне Товариство «Св. Софія» організувало висилку релігійної літератури віруючим; у 1990 р. Організація Українських Жінок у Великій Британії створила Фонд Матері і Дитини для надання допомоги дітям в Україні.

Деякі нові організації допомоги постали після встановлення незалежності України: у 1995 р. за сприяння Посольства України в СК створено Чорнобильський фонд допомоги в СК; у 2007 р. група іммігрантів з незалежної України заснувала благодійну організацію «Юкрейн чариті»; того ж року почалося оформлення групи «Нетворк українських мігрантів», яка ставить собі за мету підвищення добробуту новоприбулих українців.

Роман Кравець