А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

«Четверта хвиля» – найновіша хвиля міграції з України до різних країн світу, яка почалася в другій половині 1980-х рр. і триває до сьогодні.

З огляду на обмеженість офіційних статистичних даних, точну кількість українців, які впродовж цього часу прибули до Сполученого Королівства (СК) на постійне або тривале мешкання, встановити важко. На початку 21 ст. оцінки коливалися від кількох десятків тисяч до 100 000 іммігрантів і більше. Їх можна поділити на різні категорії, залежно від обставин їхнього прибуття та імміграційного статусу. Загалом, однак, можна говорити про дві головні групи: особи, які законно перебувають в країні і мають дозвіл на роботу чи інше заняття; та особи, які незаконно перебувають в СК, або незаконно працюють, навіть якщо законно перебувають в країні.

За час з 1998 р. (перший рік, за який опубліковано відповідні статистичні дані щодо України окремо від інших країн колишнього СРСР) до 2005 р. кількість громадян України, які щорічно прибували до СК з офіційним дозволом на роботу на визначений термін (work permit), зросла з 300 до 2 120, після чого почала зменшуватися (2007 р. – 1 090). Щорічно також прибувало з 50 до 200 їхніх утриманців. На додаток, у цьому періоді прибувало щорічно з 1 000 до 6 000 молодих громадян України, головно студентів, з дозволом на тимчасову сезонну працю у сільськогосподарському секторі та садівництві, і з 1 500 до 4 100 студентів, які, прибувши до СК на навчання, зокрема англійської мови, мають право поза навчанням працювати до певної кількості годин щотижнево. Загалом, кількість громадян України, які прибули до СК у вищезгаданих категоріях, зросла з 5 100 у 1998 р. до 10 300 у 2006 р., а в 2007 р. зменшилася до 8 500. Деякі з них після закінчення офіційного дозволу на перебування і працю залишаються в країні, переходячи в категорію потенційних іммігрантів.

З 2004 р., коли вісім східноєвропейських країн стали членами Європейського Союзу, і їхні громадяни отримали право працювати в СК, поступово зменшується кількість громадян інших країн, в тому числі України, яким надається дозвіл на роботу. Натомість, серед громадян нових членів ЄС, які прибувають до СК, зокрема з Польщі, є етнічні українці, хоч немає статистичних даних щодо їхньої кількості. Іноді прибувають також українці, які раніше виїхали до інших країн ЄС (напр. Іспанії і Португалії) і там набули громадянство, що дозволяє їм переїхати до СК.

Мабуть найбільше громадян України у СК працюють без офіційного дозволу. Багато осіб приїжджають на підставі візи для відвідин і після закінчення її терміну залишаються в країні на рік-два або довше. За час з 1998 р. до 2007 р. загальна кількість в’їздів громадян України з візою для відвідин становила 230 000 (з чого 68% – звичайні відвідини, а 32% – бізнесові). Не відомо, однак, скільки осіб у тому числі і як надовго залишилися в країні з метою працювати. Ще одну категорію становлять особи, які прибувають до країни незаконними шляхами.

Деякі громадяни України, приїхавши до СК, вносять прохання на визнання їх біженцями. У більшості випадків не визнаються підстави для надання їм притулку і вони повинні виїхати з СК. Помимо цього, однак, багато з них лишаються в країні. З 1996 р. до 2007 р. бл. 4 000 громадян України внесли прохання щодо притулку. З того числа бл. 400 визнано біженцями або їм надано тимчасове право перебувати у СК. Ще одну категорію мігрантів становлять особи, переважно жінки, які в Україні одружуються з громадянами або іншими резидентами СК, і відтак переїжджають до СК, або які одружуються після приїзду до СК.

У періоді з 1998 р. до 2007 р. загалом 6 350 громадян України отримали дозвіл на постійне проживання в СК (indefinite leave to remain). З того числа бл. 7% припадає на осіб, які відбули період тимчасового проживання з дозволом на роботу (4 роки до 2006 р., відтак 5 років); 80% на жінок, чоловіків, дітей, батьків або інших утриманців громадян СК або осіб, які раніше отримали дозвіл на постійне проживання; 9% на осіб, яких визнано біженцями, або на шукачів притулку, яким раніше надано тимчасовий дозвіл на проживання. З 1991 р. до 2007 р. бл. 5 800 дотогочасних громадян України отримали британське громадянство: 46% на підставі попереднього проживання в країні, 36% на підставі подружжя, та 18% неповнолітніх дітей.

Роман Кравець